Дерматовенерологія

Дерматовенерологія – це розділ медицини, який вивчає діагностику, лікування і профілактику шкірних захворювань, а також інфекцій, що передаються статевим шляхом.

  • Поняття про дерматологію

    Дерматологія (derma — шкіра, logos — наука) вивчає причини, патогенез, клініку, лікування та профілактику хвороб шкіри. Усю історію розвитку вчення про хвороби шкіри умовно можна поділити на кілька періодів. Перший період, який грунтувався на спостереженнях та практичному досвіді, сягає сивої давнини. Ще у III-II тисячоліттях до нашої ери в Китаї та Індії були описані короста, … Докладніше

  • Морфологія та фізіологія

    Шкіра утворює зовнішній покрив людського тіла, має складну будову і виконує цілу низку важливих функцій. Її загальна площа — 1,5-2 м2, вага — в середньому 4 кг, що становить 4-9 % від загальної маси тіла. Товщина шкіри на різних ділянках різна і коливається в межах 0,5-4 мм. На поверхні шкіри є борозенки, гребені і дотикові … Докладніше

  • Методи обстеження хворих

    Мета обстеження — встановлення правильного діагнозу із подальшим призначенням раціональної та ефективної терапії. Загальновідомий вираз: хто добре діагностує, той добре лікує. У дерматології застосовують як загальномедичні методи обстеження, так і специфічні, дерматологічні. Загалом відсоток візуального компонента діагностики вельми значний і сягає 90. Це означає, що у типових, характерних випадках (псоріаз, фурункул, імпетиго тощо) один погляд … Докладніше

  • Принцип лікування хвороб шкіри

    Як було вже зазначено, передумовою ефективної терапії дерматозів є, перш за все, правильна діагностика (хто правильно діагностує, той і правильно лікує). Але не тільки це. В сучасних умовах лікар повинен ще добре знати клінічну фармакологію численних лікарських засобів. При складанні плану лікування враховують етіологію хвороби, усі можливі ланки патогенезу, переносимість ліків та їх ефективність у … Докладніше

  • Інфекційні хвороби шкіри

    Етіологія. Золотистий стафілокок фагогрупи II, фаготип 71. Патогенез. Частіше хворіють діти у перші 3 місяці життя, рідше — у старшому віці (до 2 років) і дуже рідко — дорослі після поранення м’яких тканин на тлі імунодефіциту та ниркової недостатності. Стафілококи продукують епідермолітичний екзотоксин — ексфоліатин у вогнищі інфекції (гнійний кон’юнктивіт, отит, інфекції носоглотки тощо), який … Докладніше

  • Вірусні інфекційні хвороби шкіри

    Синонім. Простий герпес шкіри (herpes simplex). Патологія посідає провідне місце серед вірусних хвороб людини, а 95 % населення є пожиттєвими носіями вірусу. Згідно з даними ВООЗ, в останні роки постійно збільшується захворюваність на цю інфекцію, а також кількість ускладнених форм. Вона посідає друге місце після грипу як причина смерті від вірусних інфекцій. Етіологія. Збудник — … Докладніше

  • Бульозні дерматози

    Етіологія і патогенез. Етіологія пемфігусу не відома. За даними більшості досліджень, провідна роль у патогенезі цієї хвороби належить автоімунним процесам, про що свідчать утворення антитіл до міжклітинної речовини; фіксація комплексу антиген-антитіло в міжклітинній речовині, що, як вважають, обумовлює руйнування десмосом епідермоцитів або епітелію слизових оболонок; втрата здатності клітин до з’єднання між собою, розвиток акантолізу, хоча … Докладніше

  • Дерматит та екзема

    Ці два терміни у міжнародній класифікації хвороб застосовуються як взаємозамінні синоніми.  Слово атопія походить від англійського atopy, введеного в медичну літературу доктором Кока у 1923 році, і означає різновид успадкованої алергії (дивна, незвичайна, загадкова хвороба). У 1940 році Сульцбергер вперше ввів поняття атопічний дерматит, що ідентично назві конституційна екзема (ендогенна екзема). Частота атопії становить 10-20 … Докладніше

  • Папулосквамозні дерматити

    Етіологія не відома. Вирішальну роль відіграють генетичні чинники (60-70 %), описані випадки захворювання на псоріаз в трьох і більше поколіннях. Патогенез недостатньо вивчений. Описані різноманітні епідермо-дермальні та загальні (імунні, нейроендокринні, обмінні) зрушення в організмі цих хворих, але їхня етіопатогенетична значущість не вирішена. Провідним є прискорення кінетики проліферації кератиноцитів, клітинний цикл зменшується з 36 до 11 … Докладніше

  • Кропив’янка та еритеми

    Ця форма кропив’янки становить близько 20-30 % всіх випадків. Етіологія. У розвитку цієї форми кропив’янки може відігравати роль ціла низка чинників. 1. Не повністю перетравлені білкові продукти, особливо на тлі патології шлунково-кишкового каналу, а також харчові алергени (молоко, яйця, горіхи, молюски, раки). 2. Мікроорганізми, грибки, особливо дріжджові, які спричиняють шлунково-кишкову патологію, патологію зубів, носових пазух, … Докладніше

  • Захворювання придаткiв шкiри

    Ця патологія характеризується вростанням бокового краю нігтьової пластинки переважно великих пальців ступнів у нігтьовий валок. Спостерігають набряклість, гіперемію нігтьового валка в місці вростання, значну болючість, а згодом — виразкування, розвиток грануляцій, можливий також розвиток пароніхій. Лікування. Введення під нігтьову пластинку, що вростає, смужки лейкопластиру, бинту; холодні примочки, дезінфікувальні присипки (дерматол, ксероформ, стрептоцид), йоддицерин; за відсутності … Докладніше

  • Дерматози з невідомою етіологією

    Етіологія не відома, патогенез недостатньо вивчений. У виникненні і розвитку хвороби мають значення стресові ситуації, синдром мальабсорбції, зниження в крові концентрації міді, цинку і заліза, пригнічення функції ферментів, які беруть участь у меланогенезі тощо. Приблизно 1 % населення страждає на вітиліго. Хвороба на загальний стан організму не впливає, а є лише косметичним дефектом. У її … Докладніше