Гістологія

Гістологія від грецького histos – тканина, logos – вчення, наука — наука про тканини. Гістологія вивчає і клітини, які входять в склад тканин, і тканини, як систему клітин і неклітинних структур. Самі ж тканини є елементами розвитку, будови і життєдіяльності органів і систем. Курс гістології, її робоча програма і підручники з гістології включають такі розділи: цитологію – науку про … Докладніше

Ембріологія — наука про розвиток зародка. Індивідуальний розвиток або онтогенез — це розвиток організму, який триває з моменту зачаття до його природної смерті. Предметом вивчення ембріології є також прогенез (передзародковий період) — період формування статевих клітин (спермато- і овогенез) іпостембріональний (післязародковий) період індивідуального розвитку. Ембріологія вивчає як загальні закономірності індивідуального розвитку, які виявляються в усіх багатоклітинних тваринних організмів, так … Докладніше

Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні тканини. Залозистий епітелій. Залози. Тканина — це сформована в процесі філогенезу система орга­нізму, що складається з клітин та неклітинних структур, об’єд­наних спільністю походження, будови і функції. Елементами тканини як складної гетерогенної системи є клітини та їхні похідні. У свою чергу тканини є основою для по­будови органів. Клітини зумовлюють основні властивості … Докладніше

Морфологія та функції крові Кров (sanguis)- це рідка тканина організму, що циркулює у системі замк­нених трубок-судин. Кров становить 1/13, або 5-9 %, маси тіла, що у дорослої людини дорівнює приблизно 5,0-5,5 л. Кров складається із рідкої частини -плазми, яка займає 55-60 % об’єму і формених елементів, об’єм яких 40-45% . Плазма – це міжклітинна речовина крові. До формених елементів крові належать еритроцити, лейкоцити та тромбоцити … Докладніше

До сполучних тканин відносяться: власне сполучна, скелетна і сполучні тканини зі спеціальними властивостями. В свою чергу власне сполучна тканина поділяється на пухку і щільну, а остання на оформлену та неоформлену. Скелетна складається з кісткової та хрящової. Зі спеціальними властивостями є ретикулярна, жирова, пігментна та слизова тканини. За походженням сполучні тканини відносяться до групи мезенхімальних похідних, а по … Докладніше

Хрящова та кісткова тканини належать до скелетних. Функції скелетних тканин: 1.– опорна; 2.– захисна; 3.– участь у водно-сольовому обміні; 4.– участь у мінеральному обміні, депо солей кальцію, фосфору тощо,      ХРЯЩОВІ ТКАНИНИ Хрящова тканина (textus сагtilagineus). Залежно під будови міжклітинної речовини розрізняють три види хрящової тканини — гіалінову, еластичну та волокнисту. Основна функція усіх видів хряща — опорна, формотворча. … Докладніше

М’язева тканина (rextus muscularis) побудована з елементів, здатних до скорочення, завдя­ки чому вони виконують усю сукупність рухових процесів все­редині організму (крово- і лімфообіг, пересування їжі в трав­ному тракті, повітря у дихальних шляхах, робота серця то­що), а також переміщення орга­нізму або його частин у просто­рі. Елементи м’язових тканин містять спеціальні органели – міофібрили. В їх основі … Докладніше

Нервова тканина (нейроцити, нейроглія) Нервова тканина (textus nervosus) належить до спеціальних тканин, її елементи здатні сприймати подразнення, трансформувати це подразнення в нервовий імпульс, швидко його передавати, зберігати інформацію, продукувати біологічно активні речовини, завдяки чому нервова тканина забезпечує узгоджену діяльність органів і систем організму та його адаптацію до умов зовнішнього середовища. Нервова тканина побудована з нервових клітин (нейронів, нейроцитів) та … Докладніше

Нервова система – це система органів та структур, які здійснюють регуляцію всіх життєвих процесів організму, здійснюють інтеграцію і координацію діяльності всіх інших його систем та органів, забезпечують взаємодію, зв’язок із зовнішнім середовищем. Завдяки нервовій системі організму людини функціонує як одне ціле. Нервова система побудована з нервової тканини, основним структурним елементом якої є нервова клітина. Вона забезпечує … Докладніше

Органи чуття це спеціалізовані органи, через які до нервової системи надходять по­дразнення із зовнішнього і внут­рішнього середовищ і вона сприймає подразнення у вигляді від­чуттів. Показники органів чуття є джерелом наших уявлень про оточуючий світ. Органи чуття: дотику, смаку, нюху, слу­ху і рівноваги, а також зору. Орга­ни чуття є периферійними части­нами аналізаторів (І.П. Павлов). Аналіза­тори являють собою складні нейродинамічні системи, які … Докладніше

Сприймаючі елементи органа слуху та рівноваги локалізовані у внутрішньому вусі, а зовнішнє та середнє вухо є передавальним апаратом органа слуху.  Зовнішнє вухо (auris externa) складається із вушної мушлі (раковини), зов­нішнього слухового проходу та барабанної перетинки. Вушна мушля – це складної форми пластинка еластичного хряща, вкрита тонкою шкірою з пушковим волоссям, у якій є сальні і невелика кількість потових за­лоз.  Зовнішній слуховий прохід – це трубка довжиною 2,5 – 3 см. Основа стінки утворена еластич­ним … Докладніше

Судинна система – це комплекс розгалужених трубок різного діаметру, які забезпечують транспорт крові до всіх органів, регуляцію кровопостачання органів, обмін речовин між кров’ю та прилеглими тканинами, а також проведення лімфи від тканин у венозне русло. Кровоносні судини поділяються на артерії, артеріоли, гемокапіляри, венули, вени, а також артеріоло-венулярні анастомози. По артеріях кров тече від серця, вона … Докладніше