Глосарій

ФЕРГЮССОНА (FERGUSSON) СИМПТОМ – у хворого, що стоїть на стільці на одній нозі, при спробі опустити другу ногу нижче рівня стільця з’являється біль у клубово-крижовому зчленуванні; ознака сакроілеїту.

ФЕРГЮСОНА – КРІТЧЛІ АТАКСІЯ – рідкісна спадкова атаксія, яка проявляється у віці 30–45 років; за клінічним перебігом нагадує розсіяний склероз.

ФЕРБАНКА (TH. FAІRBANK) ХВОРОБА – див.: Дисплазія множинна епіфізарна.

ФЕРАТОВАНИЙ – такий, що насичений залізом.

ФЕРА (O. FEHR) СИНДРОМ – спадкова (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) паренхіматозна вузлувата форма помутніння рогівки; розвивається в першому десятилітті життя.

ФЕРА (O. FEHR) ДИСТРОФІЯ РОГІВКИ – див.: Фера синдром.

-ФЕР- (лат. fero – нести, приносити, народжувати, робити) – частина складних слів, яка означає «такий, що несе, породжує, робить».

ФЕОХРОМОЦИТОМА – див.: Хромафінома.

ФЕОХРОМОЦИТ – див.: Хромафінні клітини.

ФЕОХРОМОБЛАСТОМА – див.: Хромафінома.

ФЕОХРОМОБЛАСТ – див.: Хромафінобласт.

ФЕОХРОМНІ КЛІТИНИ – див.: Хромафінні клітини.

ФЕНЦА (E. FENZ) ФЕНОМЕН – при обертанні нахиленої вперед голови виникають болі в ділянці шиї; ознака остео хондрозу шийного відділу хребта.

ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ (FOENІCULUM VUGAREMІLL.) – дворічна трав’яниста рослина сизого кольору, з високим гіллястим стеблом, що досягає 1–2 м. Листки чергові, піхвові, нижні – черешкові, багаторазово пірчасто-розсічені на вузенькі лінійні часточки;…

ФЕНОТИП – сукупність ознак і властивостей організму, прояв яких зумовлений взаємодією його генотипу з умовами внутрішнього і оточуючого середовища.

ФЕНОЛОГІЯ – наука про сезонні явища природи; реєструє і вивчає різні пе ріодичні явища живої і неживої природи, пов’язані зі зміною пір року.

ФЕНОЛИ – органічні сполуки, гідро ксильні похідні ароматичних вуглеводів, в яких гідроксильна група (-ОН) безпосередньо зв’язана з ароматичним ядром.

ФЕНОКОПІЯ – неспадкові зміни ознак, що виникають під впливом зовнішніх факторів, схожі за своїм виявом зі спадковими раптовими змінами – мутаціями.

ФЕНОГЕНЕТИКА – розділ генетики, що грунтується на вивченні проявів дії генотипу в онтогенезі.

ФЕНОГЕНЕЗ – процес формування фена в онтогенезі.