ХОЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ
ХОЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ – органічні речовини, до складу яких входять дезоксихолієва кислота в поєднанні з жирними кислотами жирів їжі, що утворюються…
ХОЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ – органічні речовини, до складу яких входять дезоксихолієва кислота в поєднанні з жирними кислотами жирів їжі, що утворюються…
ХОЙТЕРА (HEUTER) СИМПТОМ – біль у плечовому суглобі при згинанні в ліктьовому суглобі ротованої до середини руки; ознака травми двоголового…
ХОЛ- (холе-, -холія; грец. cholē – жовч) – частина складних слів, яка означає належність до жовчі.
ХОЛАГОГА – див.: Холекінетики.
ХОЛАЛЕМІЯ – див.: Холемія.
ХОЛАНГІЇТ – див.: Холангіт.
ХОЛАНГІОГЕПАТИТ – див.: Гепатохолангіт.
ХОЛАНГІОГЕПАТОКАРЦИНОМА – див.: Гепатохолангіоцелюлярний змішаний рак.
ХОЛАНГІОГРАФІЯ – метод рентгенологічного дослідження жовчних проток після прямого введення в них рентгеноконтрастної речовини.
ХОЛАНГІОЕНТЕРОСТОМІЯ – хірургічне формування анастомозу між печін ковою протокою і тонкою кишкою.
ХОЛАНГІОКАРЦИНОМА – злоякісна пухлина печінки, яка представлена клітинами, що нагадують епітелій жовч них проток; зустрічається у віці 50–70 років, частіше…
ХОЛАНГІОЛА – вузька міжклітинна щілина в печінковій балці, яка переходить у жовчний капіляр.