Глосарій

АМІДИ – похідні органічних кислот, які утворюються в результаті заміни групи -ОН на групу -NН2.

АМІДАЗИ – ферменти класу гідролаз, які каталізують гідроліз зв’язку між атомами вуглецю і азоту в амідах.

АМІАЧНА ВОДА – водний розчин, який містить 18–25 % аміаку.

АМІАК – NH3; хімічна сполука азоту з воднем.

АМИГДАЛЯРНИЙ – такий, що належить до мигдалеподібного тіла.

АМИГДАЛОТОМІЯ – хірургічна операція деструкції мигдалеподібного тіла, що є частиною лімбічної системи головного мозку.

АМИГДАЛОЇДНА ДІЛЯНКА – складний комплекс ядер головного мозку, що належить до базальних ядер (архістріатум), який бере участь у здійсненні коригуючого впливу на діяльність стовбурових утворень мозку.

АМИГДАЛІТ ГОСТРИЙ – див.: Ангіна горлова.

АМИГДАЛА або Амигдалоїдна ділянка – це структура в головному мозку, яка відіграє важливу роль у регулюванні різних аспектів емоцій, пам’яті та поведінки. Амигдала відома своєю важливою роллю у формуванні та вияві емоцій, особливо страху та агресії. Амигдала складається з кількох…

АМЕТРОПІЯ – порушення відповідності між силою заломлювального апарату і довжиною оптичної осі ока.

АМЕНЦІЯ – потьмарення свідомості з розладом усіх видів орієнтування, безладністю мислення і хаотичним руховим неспокоєм.

АМЕНТИВНИЙ СИНДРОМ – один із синдромів потьмарення свідомості, для якого характерні незв’язність мислення, розгубленість, дезорієнтування, безладне збудження, амнезія. Виділяються такі форми А.с.: галюцинаторна; кататонічна – з перевагою психомоторних розладів і маніформна – з перевагою незв’язності та ідеями величі.

АМЕНОРЕЯ ТРАВМАТИЧНА – див.: Ашермана синдром.

АМЕНОРЕЯ – відсутність менструацій упродовж 6 місяців і більше.

АМЕЛОГЕНЕЗ – розвиток зубної емалі.

АМЕЛОБЛАСТОМА – доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію з ознаками місцево-деструюючого росту; гістологічно розрізняють фолікулярний, плексиформний, акантоматозний, базально-клітинний, зернисто-клітинний варіанти будови пухлини.

АМЕЛОБЛАСТ – клітина внутрішнього епітелію емалевого органу, яка бере участь в утворенні емалі.

АМЕЛО- (старофранц. amel – емаль) – частина складних слів, яка зазначає належність до емалі.

АМЕЛІЯ – повна вроджена відсутність кінцівки.

АМЕГАКАРІОЦИТОЗ – відсутність або значне зниження кількості мегакаріоцитів у кістковому мозку і тромбоцитів у крові; спостерігаються вроджені і набуті форми А.