Глосарій

УЛЬТРАМІКРОСКОП – оптичний прилад для виявлення найдрібніших частинок, менших за довжину хвилі світла, в якому об’єкт, що вивчається, освітлюється збоку.

УЛЬТРАМІКРОЕЛЕМЕНТИ – хімічні елементи, вміст яких в організмі виражається в мільйонних і менших частках відсотка.

УЛЬТРАМІКРОАНАЛІЗ – методи якісного та кількісного аналізу дуже малих кількостей речовини (вага проби менша 1 мкг, об’єм розчину менший 1 мкл).

УЛЬТРАЗВУКОВІ КОЛИВАННЯ – див.: Ультразвук.

УЛЬТРАЗВУКОВИЙ ОСТЕОСИНТЕЗ – метод з’єднання кісток, заповнення кісткових порожнин, а також створення кісткових конгломератів для відновлення цілісності пошкоджених або резекованих ділянок кісток за допомогою ультразвукового зварю вання.

УЛЬТРАЗВУКОВА ТЕРАПІЯ – застосування ультразвуку з лікувальною метою. В основі У. т. лежить специфічний характер взаємодії ультразвуку з біологічними тканинами. У фізіотерапевтич ній практиці застосовують ультразвукові коливання частотою від 800 до 3000 кГц, в ультразвуковій хірургії – від 20 до…

УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА – розпізнавання патологічних змін окремих органів та систем за допомогою методів дистанційного ультразвукового дослідження. У. д. грунтується на принципі ехолокації (випромінювання зондуючого імпульсу ультразвуку і приймання сигналів, які відбилися від поверхонь розділу тканинних середовищ, що мають різні акустичні…

УЛЬТРАЗВУК (біологічна дія) – звукові механічні коливання, частота яких перевищує частоту звуку, що сприймається вухом (від 20 кГц до 10 МГц і вища). У. поглинається речовинами клітин та тканин. При незначних інтенсивностях У. поглинута енергія перетворюється на тепло, що спричиняє…

УЛЬТРАГІСТОХІМІЯ – див.: Електронна гістохімія.

УЛЬТРАВИСОКОЧАСТОТНІ СТРУМИ – електромагнітні коливання з частотою від 30 до 300 МГц; застосовуються як засіб електролікування.

УЛЬРІХА – ШЕЙЄ (O. ULLRІCH – H. G. SCHEІE) СИНДРОМ – див.: Шейє хвороба.

УЛЬРІХА – ФРЕМЕРЕЙ-ДОНА (O. ULLRІCH – H. FREMEREY-DOHNA) СИНДРОМ – комплекс спадкових (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) аномалій; спостерігається пропорційний карликовий зріст, гіпо плазія ребер і ключиці; гіпоплазія нижньої щелепи («пташине обличчя»), аномалії розміщення зубів; мікрофтальм, катаракта, косоокість, аномалії рефракції, псевдовитрішкуватість,…

УЛЬРІХА – ФЕЙХТИГЕРА (O. UL LRІCH – FEІCHTІGER) СИНДРОМ – комплекс спадкових аномалій: маскоподібний вираз обличчя, вузькі очні щілини, запалий корінь носа, опуклий лоб, великий рот, деформовані вушні раковини («котячі вуха»), мікрогенія, «вовча паща», мікрофтальм, гетеротопні колобоми, помутніння рогівки, глухота,…

УЛЬРІХА – БОННЕВІ (O. ULLRІCH – K. BONNEVІE) СИНДРОМ – див.: Бонневі – Ульріха синдром.

УЛЬРІХА (O. ULLRІCH) СИНДРОМ (1) – склеротично-атонічна форма міатонії; хвороба проявляється від народження; спостерігається розслаблена, слаборозвинута мускулатура дистальних відділів кінцівок, м’язові контрактури – м’язи в ділянці талії стають твердими, втрачають еластичність, розвивається кіфосколіоз; у суглобах, які розміщені ближче до тіла,…

УЛЬНАРНИЙ РЕФЛЕКС – при ударі молоточком по шилоподібному відростку ліктьової кістки спостерігається пронація і незначне згинання передпліччя та пальців; фізіологічний рефлекс.

УЛЬНАРНИЙ – ліктьовий; такий, що стосується ліктьової кістки.

УЛЬЕРИТЕМА – ураження шкіри у вигляді еритеми з утворенням атрофічних рубців. Виділено кілька форм У.: сикозиформна У. Унна, відцентрова У., надбрівна У.

УЛОТРИХІЯ – кучерявість волосся голови.

УЛОРАГІЯ – кровотеча з ясен.