Глосарій

АЛЬФЕЛЬДА (J. F. AHLFELD) СИМПТОМ (1) – ознака вагітності: нерегулярні спазми сегментів матки (виникають на ІІІ місяці вагітності); (2) – ознака двійні: коса або вертикальна борозна, що пальпується на передній стінці матки і поділяє її на два сегменти; (3) –…

АЛЬФА-ЧАСТИНКИ – ядра атомів гелію, які випромінюються деякими радіо активними елементами; складаються із двох протонів і двох нейтронів, міцно зв’язаних між собою.

АЛЬФА-ТЕРАПІЯ – вид променевої терапії із застосуванням альфа-випромінювання. Для А.-т. характерні незначна проникна здатність основного джерела випромінювання альфа-частинок, своє рід ність первинного механізму їх біологічної дії (значна лінійна щільність іонізації, утворення в тканинах вільного кисню і деяких сильних окислювачів), більша,…

АЛЬФА-РОЗПАД – радіоактивне перетворення ядра, що супроводжується ви промінюванням альфа-частинок.

АЛЬФА-РИТМ – ритмічні коливання біопотенціалів головного мозку, які спостерігаються на електроенцефалограмі людини, коли вона не спить; частота А.-р. – 8 – 12 гц, амплітуда – до 50 мкв.

АЛЬФА-МОТОНЕЙРОН – мотонейрон передніх рогів спинного мозку, аксон якого іннервує екстрафузальні м’язові волокна.

АЛЬФА-ІНГІБІТОР – субстрат, який входить до складу альфа-глобулінів; перешкоджає адсорбції вірусів на клітинах.

АЛЬФА-ГЛОБУЛІНИ – фракція глобулінів сироватки крові, яка складається із глікопротеїдів і ліпопротеїдів та має серед глобулінів найбільшу електрофоретичну рухомість; А.-г. беруть участь у транспорті ліпідів.

АЛЬФА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – ви промінюван ня, яке складається з альфа-частинок (ядер атомів гелію).

АЛЬТЕРНУЮЧІ СИНДРОМИ – симптомокомплекси, які характеризуються порушенням функцій черепно-мозкових нервів на боці вогнища ураження (параліч або парез) і центральним паралічем або парезом кінцівок чи провідниковими розладами на протилежному боці. Залежно від локалізації вогнища ураження в мозковому стовбурі А.с. поділяють на:…

АЛЬТЕРНУЮЧИЙ – такий, що чергується, змінний.

АЛЬТЕРНАЦІЯ СЕРЦЯ – порушення скоротливої функції серця, що проявляється в регулярному чергуванні відносно сильних скорочень зі слабшими.

АЛЬТЕРАЦІЯ – зміна структури і функції клітин, тканин та органів під впливом шкідливих агентів.

АЛЬСТРЕМА – ХАЛЬГРЕНА (C. H. ALSTROM – B. HALLGREN) СИНДРОМ – комплекс вроджених аномалій: цукровий діабет, ожиріння, ністагм, косоокість, пігментний ретиніт і глухота; успадкування за аутосомно-рецесивним типом.

АЛЬСТРЕМА – ОЛЬСEНА (C. H. ALS TROM – O. OLSEN) СИНДРОМ – вроджені дефекти сітківки з розладами зору без ендокринних або неврологічних аномалій; успадкування за аутосомно-рецесивним типом.

АЛЬСТРЕМА (C. H. ALSTROM) СИНДРОМ – поєднання пігмент ного ретиніту, ожиріння і цукрового діабету; успадкування за аутосомно-рецесивним типом.

АЛЬПОРТА (A. C. ALPORT) СИНДРОМ – спадковий нефрит, для якого характерний ранній розвиток ниркової недостатності в поєднанні з пониженням гостроти слуху і зору; успадковується за домінантним типом, пов’язаним зі статтю.

АЛЬПЕРСА (B. J. ALPERS) СИНДРОМ – спадкові дегенеративні зміни сірої речовини мозку в дітей, що призводить до сліпоти, судом, спастичних змін м’язового тонусу, міоклонусу, слабоумства.

АЛЬДОТРІОЗА – див.: Гліцериновий альдегід.

АЛЬДОСТЕРОН – гормон кори надниркових залоз стероїдної природи з мінералокортикоїдною активністю. Біологіч не значення А. полягає в його здатності ре гулю вати обмін натрію і, таким чином, брати участь у підтримці загального іонного гомеостазу, що пов’язано з багатьма жит тєво…