АЛЮМІНОЗ – розвивається в результаті вдихання пари металічного алюмінію та його сполук, при нирковій недостатності в дітей, після перорального вживання вуглекислого алюмінію, при гемодіалізі (високий вміст алюмінію у водопровідній воді,…
Алюміній (Al) – хімічний елемент III групи періодичної системи з атомним номером 13 і атомною масою 26,9815. Це легкий сріблясто-білий метал, що має високу хімічну активність і добре піддається обробці.…
АЛЬЦГЕЙМЕРА (A. ALZHEIMER) ХВОРОБА – належить до групи пресенільних деменцій; середній вік початку захворювання 54 – 56 років; в основі лежить дифузна атрофія мозку, переважно кори великих півкуль; при цьому…
АЛЬФЕЛЬДА (J. F. AHLFELD) СИМПТОМ (1) – ознака вагітності: нерегулярні спазми сегментів матки (виникають на ІІІ місяці вагітності); (2) – ознака двійні: коса або вертикальна борозна, що пальпується на передній…
АЛЬФА-ЧАСТИНКИ – ядра атомів гелію, які випромінюються деякими радіо активними елементами; складаються із двох протонів і двох нейтронів, міцно зв’язаних між собою.
АЛЬФА-ТЕРАПІЯ – вид променевої терапії із застосуванням альфа-випромінювання. Для А.-т. характерні незначна проникна здатність основного джерела випромінювання альфа-частинок, своє рід ність первинного механізму їх біологічної дії (значна лінійна щільність іонізації,…
АЛЬФА-РОЗПАД – радіоактивне перетворення ядра, що супроводжується ви промінюванням альфа-частинок.
АЛЬФА-РИТМ – ритмічні коливання біопотенціалів головного мозку, які спостерігаються на електроенцефалограмі людини, коли вона не спить; частота А.-р. – 8 – 12 гц, амплітуда – до 50 мкв.
АЛЬФА-МОТОНЕЙРОН – мотонейрон передніх рогів спинного мозку, аксон якого іннервує екстрафузальні м’язові волокна.
АЛЬФА-ІНГІБІТОР – субстрат, який входить до складу альфа-глобулінів; перешкоджає адсорбції вірусів на клітинах.
АЛЬФА-ГЛОБУЛІНИ – фракція глобулінів сироватки крові, яка складається із глікопротеїдів і ліпопротеїдів та має серед глобулінів найбільшу електрофоретичну рухомість; А.-г. беруть участь у транспорті ліпідів.
АЛЬФА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – ви промінюван ня, яке складається з альфа-частинок (ядер атомів гелію).
АЛЬТЕРНУЮЧІ СИНДРОМИ – симптомокомплекси, які характеризуються порушенням функцій черепно-мозкових нервів на боці вогнища ураження (параліч або парез) і центральним паралічем або парезом кінцівок чи провідниковими розладами на протилежному боці. Залежно…
АЛЬТЕРНАЦІЯ СЕРЦЯ – порушення скоротливої функції серця, що проявляється в регулярному чергуванні відносно сильних скорочень зі слабшими.
АЛЬТЕРАЦІЯ – зміна структури і функції клітин, тканин та органів під впливом шкідливих агентів.
АЛЬСТРЕМА – ХАЛЬГРЕНА (C. H. ALSTROM – B. HALLGREN) СИНДРОМ – комплекс вроджених аномалій: цукровий діабет, ожиріння, ністагм, косоокість, пігментний ретиніт і глухота; успадкування за аутосомно-рецесивним типом.
АЛЬСТРЕМА – ОЛЬСEНА (C. H. ALS TROM – O. OLSEN) СИНДРОМ – вроджені дефекти сітківки з розладами зору без ендокринних або неврологічних аномалій; успадкування за аутосомно-рецесивним типом.
АЛЬСТРЕМА (C. H. ALSTROM) СИНДРОМ – поєднання пігмент ного ретиніту, ожиріння і цукрового діабету; успадкування за аутосомно-рецесивним типом.