Глосарій

АЛЬДОСТЕРОМА – гормонально-активна пухлина кори надниркових залоз, яка виділяє альдостерон.

АЛЬДОЛАЗИ – ферменти, які беруть участь у механізмі анаеробного розщеплення вуглеводів; А. каталізують розщеплення С – С-зв’язків.

АЛЬДОЗИ – кристалічні речовини, солодкого смаку, розчинні у воді; за своєю будовою А. – поліоксіальдегіди; типовий представник А. – глюкоза.

АЛЬДЕГІДИ – клас органічних сполук, що містять карбонільну групу С = О, зв’язану з воднем та вуглеводневим радикалом.

АЛЬГОМІОКЛОНІЯ – судомне болюче посмикування м’язів при невралгіях.

АЛЬГОМЕНОРЕЯ – див.: Альгодисменорея.

АЛЬГОЛОГІЯ – розділ ботаніки, що вивчає водорості, їхнє поширення, видовий склад, будову, способи розмноження, роль у біоценозах та шляхи використання в практиці.

АЛЬГОДИСМЕНОРЕЯ – порушення місячних, що проявляється в різких переймистих або терпких болях внизу живота, у поперековій та крижовій ділянках з іррадіацією в стегна; А. супроводжується загальним нездужанням, головними болями, почуттям загальної слабкості, порушенням сну, нудотою, інколи блюванням, запорами або проносами.

АЛЬВЕОЛЯРНО-КАПІЛЯРНИЙ БЛОК – різке зниження проникності легеневої мембрани для кисню; проявляється поєднанням вираженої задишки, дифузного ціанозу та ознак гострої емфіземи легень.

АЛЬВЕОЛЯРНИЙ – такий, що стосується альвеол, містить альвеоли.

АЛЬВЕОЛЯРНЕ ПОВІТРЯ – повітря, яке міститься в легеневих альвеолах.

АЛЬВЕОЛЯРНА ПІОРЕЯ – захворювання тканин, що оточують зуб; характеризується розсмоктуванням кісткової тканини ямок альвеолярного відростка, гінгівітом, утворенням патологічних зубо-ясневих кишень.

АЛЬВЕОЛЯРНА ДУГА – дугоподібно вигнутий вільний край альвеолярного відростка верхньої (або альвеолярної частини нижньої) щелепи, що містить отвори зубних альвеол.

АЛЬВЕОЛЯРНА ГІПОВЕНТИЛЯЦІЯ – стан, коли вентиляційний обмін газів у альвеолах виявляється недостатнім, знижується парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі і напруження кисню в крові, що відтікає від альвеол, внаслідок чого можуть зменшитися насичення гемоглобіну киснем і вміст його в артеріальній…

АЛЬВЕОЛЯРНА ГІПЕРВЕНТИЛЯЦІЯ – стан, коли хвилинний об’єм вентиляції перевищує потреби організму в газообміні. А. г. викликає підвищення парціального тиску в альвеолярному по вітрі, збільшення напруження кисню в плазмі артеріальної крові і зниження в ній напруження двоокису вуглецю.

АЛЬВЕОЛОЦИТИ – епітеліальні клітини, які вистеляють альвеоли легені.

АЛЬВЕОЛОТОМІЯ – розтин альвеоли зуба.

АЛЬВЕОЛІТИ АЛЕРГІЧНІ ЕКЗОГЕННІ – група алергічних пневмоній, зумовлених, як правило, відкладанням у легенях імунних комплексів, що складаються із антитіл і екзогенного алергену; протікає у вигляді дифузно-розсіяних альвеолітів.

АЛЬВЕОЛІТ ІДІОПАТИЧНИЙ ФІБРОЗУЮЧИЙ – див.: Хаммена – Річа синдром.

АЛЬВЕОЛІТ ДИФУЗНИЙ ФІБРОЗУЮЧИЙ – див.: Хаммена – Річа синдром.