Глосарій

АЗОТОРЕЯ – підвищене виділення з організму із сечею і екскрементами речовин, що містять азот, внаслідок порушення їхнього засвоєння організмом.

АЗОТОГРАФ – прилад для безперервної реєстрації змін концентрації азоту в по вітрі або в газовій суміші, що вдихаються.

АЗОТИСТИЙ ОБМІН – сукупність хімічних перетворень речовин, які міс тять азот, в організмі.

АЗОТИСТИЙ МІНІМУМ – найменша кількість білка, що вводиться в організм, за якої зберігається азотиста рівновага.

АЗОТИСТИЙ ДЕФІЦИТ – стан азотистого обміну, при якому кількість азоту, що виводиться з організму, перевищує кількість азоту, що вводиться в організм.

АЗОТИСТИЙ БАЛАНС – різниця між кількістю азоту, що потрапляє в організм з їжею, і кількістю азоту, що виводиться з організму.

АЗОТИСТА РІВНОВАГА – стан азотистого обміну в організмі, при якому кількість азоту, що виділяється із сечею, дорівнює кількості азоту, що засвоюється з їжі. Нормальний дорослий організм перебуває в стані А.р. Середня потреба дорослої людини в азоті – 16 г на…

АЗОТИСТА КИСЛОТА – НNА2; одноосновна, нестійка, досить слабка кислота, яка існує тільки в розведених холодних розчинах. Солі А.к. викликають роз ширення судин, головним чином, коронарних і мозку, зниження кров’яного тиску.

АЗОТЕМІЯ – надмірна концентрація в крові продуктів білкового обміну, що містять азот (сечовина, креатин, креатинін, сечова кислота та ін.). Накопичення в крові речовин, які містять азот, залежить від інтенсивності білкового катаболізму і порушення видільної здатності нирок. Розрізняють позаниркову, ниркову і…

АЗОТ – N; хімічний елемент V групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 7, атомна маса 14,0067; безбарвний газ, не має запаху і смаку.

АЗООСПЕРМІЯ – відсутність в еякуляті сперматозоїдів при наявності клітин сперматогенезу і елементів додаткових статевих залоз. Розрізняють дійсну А., коли сперматозоїди не виробляються яєчками, і несправжню (обтураційну), при якій існує непрохідність сім’явиносних проток.

АЗООСПЕРМАТОРЕЯ – виділення в кінці акту сечовиділення або дефекації вмісту сім’яних міхурців і секрету передміхурової залози, які не містять сперматозоїдів.

АЗОБІЛКИ – утворюються при взаємодії деяких із азосполук з білками; мають жовте, оранжеве або червоне забарвлення. Здатність А. до утворення комплексів білок – азобілок, а також наявність у них інтенсивного забарвлення дозволяє широко використовувати їх для кількісних досліджень в імунохімії.…

АЗИГОГРАФІЯ – рентгенографія непарної і напівнепарної вен після їхнього штучного контрастування.

АЗЕОТРОПНІ СУМІШІ – розчини, що складаються з двох або більше компонентів, які киплять при даному зовнішньому тиску і при постійній температурі без зміни складу.

АЗБЕСТОЗ – професійний пневмоконіоз, який виникає в результаті систематичного вдихання пилу азбесту. Розвивається дифузний інтерстиційний фіброз легень, для якого характерне розростання сполучної тканини, нав коло бронхів та судин, наявність азбестових тілець. Постійно спостерігаються плевральні спайки, потовщення плеври, катарально-десквамативний, рідкісніше –…

АЗБЕСТОВІ ТІЛЬЦЯ – мікроскопічні скупчення частинок азбестового пилу в тканині легень, що утворюються при азбестозі.

АЗБЕСТИ – група мінералів, які мають волокнисту структуру. Загальна властивість різних А. – здатність розщеплюватися на еластичні міцні волокна. А. використовуються у виробництві азбесто-текстильних, азбесто-цементних виробів, тепло- та електроізоляційних плит і т. ін.

АЗАТІОПРИН – див.: Імуран.

АЖИТАЦІЯ – хворобливий стан, який проявляється руховим збудженням з афектом тривоги і страху.