Глосарій

АЗОТОРЕЯ – підвищене виділення з організму із сечею і екскрементами речовин, що містять азот, внаслідок порушення їхнього засвоєння організмом.

АЗОТОГРАФ – прилад для безперервної реєстрації змін концентрації азоту в по вітрі або в газовій суміші, що вдихаються.

АЗОТИСТИЙ ОБМІН – сукупність хімічних перетворень речовин, які міс тять азот, в організмі.

АЗОТИСТИЙ МІНІМУМ – найменша кількість білка, що вводиться в організм, за якої зберігається азотиста рівновага.

АЗОТИСТИЙ ДЕФІЦИТ – стан азотистого обміну, при якому кількість азоту, що виводиться з організму, перевищує кількість азоту, що вводиться в організм.

АЗОТИСТИЙ БАЛАНС – різниця між кількістю азоту, що потрапляє в організм з їжею, і кількістю азоту, що виводиться з організму.

АЗОТИСТА РІВНОВАГА – стан азотистого обміну в організмі, при якому кількість азоту, що виділяється із сечею, дорівнює кількості азоту, що засвоюється з їжі. Нормальний дорослий організм перебуває в стані А.р.…

АЗОТИСТА КИСЛОТА – НNА2; одноосновна, нестійка, досить слабка кислота, яка існує тільки в розведених холодних розчинах. Солі А.к. викликають роз ширення судин, головним чином, коронарних і мозку, зниження кров’яного тиску.

АЗОТЕМІЯ – надмірна концентрація в крові продуктів білкового обміну, що містять азот (сечовина, креатин, креатинін, сечова кислота та ін.). Накопичення в крові речовин, які містять азот, залежить від інтенсивності білкового…

АЗОТ – N; хімічний елемент V групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 7, атомна маса 14,0067; безбарвний газ, не має запаху і смаку.

АЗООСПЕРМІЯ – відсутність в еякуляті сперматозоїдів при наявності клітин сперматогенезу і елементів додаткових статевих залоз. Розрізняють дійсну А., коли сперматозоїди не виробляються яєчками, і несправжню (обтураційну), при якій існує непрохідність…

АЗООСПЕРМАТОРЕЯ – виділення в кінці акту сечовиділення або дефекації вмісту сім’яних міхурців і секрету передміхурової залози, які не містять сперматозоїдів.

АЗОБІЛКИ – утворюються при взаємодії деяких із азосполук з білками; мають жовте, оранжеве або червоне забарвлення. Здатність А. до утворення комплексів білок – азобілок, а також наявність у них інтенсивного…

АЗИГОГРАФІЯ – рентгенографія непарної і напівнепарної вен після їхнього штучного контрастування.

АЗЕОТРОПНІ СУМІШІ – розчини, що складаються з двох або більше компонентів, які киплять при даному зовнішньому тиску і при постійній температурі без зміни складу.

АЗБЕСТОЗ – професійний пневмоконіоз, який виникає в результаті систематичного вдихання пилу азбесту. Розвивається дифузний інтерстиційний фіброз легень, для якого характерне розростання сполучної тканини, нав коло бронхів та судин, наявність азбестових…

АЗБЕСТОВІ ТІЛЬЦЯ – мікроскопічні скупчення частинок азбестового пилу в тканині легень, що утворюються при азбестозі.

АЗБЕСТИ – група мінералів, які мають волокнисту структуру. Загальна властивість різних А. – здатність розщеплюватися на еластичні міцні волокна. А. використовуються у виробництві азбесто-текстильних, азбесто-цементних виробів, тепло- та електроізоляційних плит…

АЗАТІОПРИН – див.: Імуран.

АЖИТАЦІЯ – хворобливий стан, який проявляється руховим збудженням з афектом тривоги і страху.