Глосарій

КОНУСА СИНДРОМ – симптомокомплекс, зумовлений порушенням ІІІ, ІV і V крижових сегментів спинного мозку; характеризується поєднанням симетричних дисоційованих розладів чутливості…

Конфабульоз – це синдром, що проявляється напливанням конфабуляцій, тобто несправжніх згадок, патологічних вигадок або уяви, які набувають форми спогадів. При…

КОНФАБУЛЯЦІЯ – вид логічних згадок з фантастичним змістом.

КОНФІГУРАЦІЯ – загальний вигляд, зовнішній обрис, форма, зовнішнє розміщення частин.

КОНФЛІКТ ВНУТРІШНЬОПСИХІЧНИЙ – див.: Конфлікт психічний.

КОНФЛІКТ ПСИХІЧНИЙ – внут рішні супе речності в психіці особи, суперечливі тенденції, настанови і емоції.

КОНФЛІКТ СИТУАЦІЙНИЙ – суперечності між особою і зовнішніми обставинами або оточуючими людьми, які неможливо розв’язати чи здається, що неможливо розв’язати.

КОНФЛІКТ-РЕАКЦІЯ – реактивний стан, який виникає внаслідок психічного або ситуаційного конфлікту.

КОНФЛЮЮЧИЙ – такий, що зливається.

КОНФОРМАЦІЯ – певна форма мікро- і макромолекул, що виникає без розриву хімічних зв’язків внаслідок поворотів окремих ланцюгів молекули.

КОНФОРМНІСТЬ – (у соціальній психології) засвоєння особою визнаних у колективі норм поведінки, критеріїв оцін ки соціальних явищ, вихідних принципів формування…

КОНФРОНТАЦІЯ – 1) становище, коли якісь особи опиняються перед загрозою зіткнення між собою; 2) медичне дослід ження двох осіб, одна…