Глосарій

ПЛЕКС- (плексус-; лат. plexus – сплетіння) – частина складних слів, яка означає належність до сплетіння (нервового, судинного).

ПЛЕЙОХРОМІЯ – підвищений вміст жовчних пігментів у крові.

ПЛЕЙОТРОПІЯ – вплив одного гена на розвиток кількох ознак організму.

ПЛЕЙО- (плео-; грец. pleiōn, pleōn – великий) – частина складних слів, яка означає «збільшення», «більше», «безліч».

ПЛЕЗІОТЕРАПІЯ – гамма-терапія, при якій відстань між джерелом випромінювання і поверхнею дорівнює 30–100 см.

ПЛЕЗІОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження, яке виконується при незначній фокусній відстані.

ПЛЕЗІ(О)- (грец. plēsios – близький) – частина складних слів, яка означає «близький», «близько розміщений», «схожий».

ПЛЕВРОЦЕНТЕЗ – прокол грудної стінки з введенням голки або троакара у плевральну порожнину.

ПЛЕВРОФІСТУЛОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження плевральної порожнини після введення через зовнішню плевральну норицю контрастної речовини.

ПЛЕВРОТОМІЯ – оперативний розтин плевральної порожнини.

ПЛЕВРОСОМА – вади розвитку грудної і черевної стінки, які характеризуються вираженою в будь-якому ступені евентерацією.

ПЛЕВРОСКЛЕРОЗ – склеротичні зміни плеври; проявляється від поодиноких спайок до облітерації плевральної порожнини.

ПЛЕВРОСЕГМЕНТЕКТОМІЯ – оперативне видалення сегмента легень і вісцеральної та парієтальної плеври.

ПЛЕВРОПУЛЬМОНЕКТОМІЯ – див.: Плевропневмонектомія.

ПЛЕВРОПУЛЬМОНАЛЬНИЙ РЕФЛЕКС – при подразненні рецепторів плеври спостерігається генералізований спазм бронхіальної мускулатури та кровоносних судин легень; вісцеральний рефлекс.

ПЛЕВРОПНЕВМОНЕКТОМІЯ – оперативне видалення легені і парієтальної плеври.

ПЛЕВРОПНЕВМОНІЯ – пневмонія (звичайно, крупозна), яка супроводжується запаленням плеври.

ПЛЕВРОПЕРИКАРДИТ – одночасне запалення плеври і перикарду.

ПЛЕВРОПАРІЄТОПЕКСІЯ – хірургіч не підшивання легеневої плеври до грудної стінки.