СІАЛОВІ КИСЛОТИ

СІАЛОВІ КИСЛОТИ — це ацилувані похідні нейрамінової кислоти (найчастіше N‑ацетилнейрамінова кислота та її варіанти), що входять до складу глікопротеїнів, гліколіпідів, муцинів і інших глікокон’югатів клітинних мембран та секретів.

Хімічна та структурна роль

• Розміщуються typically на кінцевих, невідновлюючих позиціях олігосахаридних ланцюгів, «декоруючи» поверхню глікокон’югатів і змінюючи їхню просторову конфігурацію.
• Через це вони впливають на стабільність, розчинність та антигенну специфічність білків, зокрема фібриногену, гаптоглобіну, трансферину тощо.

Біологічне значення

• Створюють негативний заряд на поверхні клітин і секретів, що визначає в’язкість муцинів, захист слизових оболонок, тривалість циркуляції еритроцитів, лімфоцитів і білків у крові.
• Відіграють роль у клітинних взаємодіях, распізнаванні сигнальних молекул, вірусних прикріпленнях, імунальній регуляції та старінні клітин (наприклад, зниження сіалізації еритроцитів асоціюється з їх «маркуванням» до видалення).