Глосарій

МІЄЛОМА ПЛАЗМОКЛІТИННА – див.: Мієломна хвороба.

МІЄЛОМА МНОЖИННА – див.: Мієломна хвороба.

МІЄЛОМА – див.: Мієломна хвороба.

МІЄЛОЛІПОМА – однобічне або двобічне доброякісне ураження, яке складається із однорідної суміші гематопоетичної і зрілої жирової тканин; уражає наднирникові залози або – рідкісніше – м’які тканини заочеревинного простору.

МІЄЛОЛЕЙКОЗ ХРОНІЧНИЙ PHНЕГАТИВНИЙ – див.: Мієлодиспластичний синдром.

МІЄЛОЛЕЙКОЗ ХРОНІЧНИЙ – поширена прогресуюча проліферація клі тин гранулоцитарного ряду на всіх ста діях дозрівання.

МІЄЛОЛЕЙКОЗ ОСТЕОСКЛЕРОТИЧНИЙ – див.: Остеомієлофіброз.

МІЄЛОЛЕЙКОЗ ГОСТРИЙ – див.: Лейкоз гострий мієлоїдний.

МІЄЛОКАРІОЦИТ – ядровмісні клітини мієлопоезу.

МІЄЛОЇДНИЙ – 1) такий, що стосується кісткового мозку; 2) такий, що складається із елементів кісткового мозку; кістково-мозковий.

МІЄЛОЇДНА РЕАКЦІЯ – поява в периферійній крові малодиференційованих клітин, що належать до грануло- та еритропоетичного ряду.

МІЄЛОЇДНА МЕТАПЛАЗІЯ АГНОСТИЧНА – див.: Остеомієлофіброз.

МІЄЛОЗ ФУНІКУЛЯРНИЙ – патологічний процес, який характеризується демієлінізацією нервових волокон та деструкцією осьових циліндрів задніх і бокових канатиків спинного мозку; клі нічно проявляється сенситивною атаксією, симптомами ураження пірамідних шляхів та…

МІЄЛОЗ СУБЛЕЙКЕМІЧНИЙ ХРОНІЧНИЙ ДОБРОЯКІСНИЙ – див.: Остеомієлофіброз.

МІЄЛОЗ ЕРИТРЕМІЧНИЙ ГОСТ РИЙ – див.: Еритромієлоз.

МІЄЛОЗ ЕРИТРЕМІЧНИЙ – див.: Ді Гульєльмо хвороба.

МІЄЛОЗ АЛЕЙКЕМІЧНИЙ – див.: Остеомієло фіброз.

МІЄЛОЗ – див.: Мієлолейкоз хронічний.

МІЄЛОДИСПЛАСТИЧНИЙ СИНДРОМ – патологічний стан, спричинений клональною проліферацією, з нормальною або надмірною кількістю клітин у кістковому мозку та неефективним аномальним мієлопоезом; клінічні ознаки досить різноманітні і залежать від форми М.…

МІЄЛОДИСПЛАЗІЇ – аномалії розвитку спинного мозку.