СИФІЛІС

СИФІЛІС – контагіозне системне захво рювання, яке спричинюється спірохетою Treponema pallidum і характеризується послідовними клінічними стадіями та безсимптомним латентним періодом тривалістю до кількох років; зараження, звичайно, відбувається статевим шляхом, включаючи орально-генітальний та ректальний контакти, а також інколи при поцілунках або тісному тілесному стиканні; при набутому С. вхідними воротами є слизова оболонка та шкіра; за кілька годин збудник досягає регіонарних лімфатичних вузлів і швидко поширюється по всьому організму; інкубаційний період первинного С. коливається від 1 до 13 тижнів (у середньому 3–4 тижні); захворювання може проявитися на будьякому етапі, без ознак попередніх стадій, через більший проміжок часу після зараження. Первинний період С. твердий шанкр (див.: Шанкр твердий), або первинна сифілома, без лікування розвивається і заживає протягом 4–8 тижнів. Вторинний період С. Через 6–12 тижнів після зараження появляються шкірні висипи, які досягають найбільшого розвитку через 3–4 місяці; шкірні висипи можуть швидко проходити або тримаються місяцями; більш ніж у 80% хворих уражені шкіра та слизові оболонки, у 50 % спостерігається генералізоване збільшення лімфатичних вузлів, приблизно у 10 % уражуються очі (увеїт), кістки (періостит), суглоби, оболонки мозку, нирки (гломерулонефрит), печінка і селезінка. Прояви доброякісного третинного С., як правило, розвиваються через 3–10 років після зараження; типовим проявом третинного С. є гума (хронічна гранульоматозна реакція з наступним некрозом та фіброзом); гуми, звичайно, бувають солітарними, але можлива гумозна інфільтрація органа або тканини; найчастіше гуми розвиваються на ногах одразу ж нижче коліна, на верхній частині тулуба, волосистій частині голови, але бувають у будь-якій ділянці організму, включаючи шлунок, легені, печінку, яєчка, судинну оболонку очей.