ВІРУС(И)

ВІРУС(И) (лат. virus – отрута) – субклітинні форми життя, що мають власний геном (ДНК або РНК) і здатні до відтворення лише в клітинах високоорганізованих організмів; В., що уражають людей, розповсюджуються самою людиною, в основному через виділення із дихальних шляхів та кишечника; захворювання, які спричинюються В., життєвий цикл яких проходить головним чином в людині, і розповсюджується від людини до людини: 1) В., які уражають органи дихання: а) В. грипу А, В і С спричинюють грип, гострий бронхіт та пневмонію, круп; б) В. парагрипу – гострі респіраторні хвороби, гострий бронхіт і пневмонія, круп; в) В. епідемічного паротиту – паротит, орхіт, менінгоенцефаліт; г) Аденовіруси – гострі респіраторні хвороби, вірусна пневмонія, гострий фолікулярний кон’юнктивіт, діарея; д) Реовіруси – гостра респіраторно-вірусна інфекція; е) респіраторно-синцитіальний В. – застуда (у дорослих); є) В. Епштейна-Барр – інфекційний мононуклеоз; ж) Риновіруси – застуда, гострий риніт з температурою або без неї; 2) ентеровіруси: а) Поліовіруси – поліомеліт (паралітичний); асептичний менінгіт; б) В. Коксакі – герпетична ангіна, епідемічна плевродинія, асептичний менінгіт, міокардит, перикардит, гострі респіраторні хвороби, паралітичні захворювання, гарячка та екзантема; в) В. ЕСНО та ентеровіруси – асептичний менінгіт, гарячка та екзантема, менінгоенцефаліт, сепсис новонароджених, паралітичні захворювання, міокардит, перикардит, гострі респіраторно-вірусні інфекції; г) В. епідемічного гастроентериту – епідемічний гастроентерит; 3) В, які спричинюють екзантематозні захворювання: а) В. кору – кір, енцефаломенінгіт; б) В. краснухи (червоної висипки) – краснуха (червона висипка); в) В. вітряної віспи–оперізуючого лишая – вітряна віспа; оперізуючий лишай; г) В. простого герпесу – герпес і губ, герпетичний стоматит, дерматит; д) В. Герпеса людини, тип 6 – раптова екзантема (у дітей); е) Парвовірус людини В19 – інфекційна еритема (у дітей); висип, нездужання; 4) персистуючі (латентні) В.: а) Цитомегаловірус – цитомегалія (вроджені вади); цитомегаловірусний мононуклеоз, генералізоване захворювання (послаблена імунна система); б) В. гепатиту А, В, С, D, E – гепатит А, В, С, D, Е; в) Папіломавірус людини – бородавки, рак статевих органів; г) В. контагіозного молюска – контагіозний молюск; для багатьох В. основним хазяїном є тварини, а людина – лише випадковим, вторинним; зазначені В. у своєму розповсюдженні обмежені географічно тими умовами, в яких підтримується природний цикл інфекції без участі людини; вірусні інфекції, які передаються людині від тварин: 1) Арбовіруси: а) Альфавіруси – західний кінський енцефаліт, східний кінський енцефаліт, венесуельський кінський енцефаліт, гарячка чикунгунья, хвороба Майаро; б) Флавівіруси – жовта гарячка, гарячка денге, японський енцефаліт, енцефаліт долини Муррея, енцефаліт Сент-Луїс, тайговий весняно-літній енцефаліт, омська геморагічна гарячка, Кьясанурська лісова хвороба, енцефаліт Повассан; в) Буньявіруси – хвороба Буньямвера, хвороба Маритуба, каліфорнійський енцефаліт, хвороба Хантаана; г) Флебовіруси – неапольська, сицилійська флеботомні гарячки, гарячки Пунта-Торо, Чагрес; гарячка Кандиру, гарячка долини Рифт; д) Наіровірус – кримська геморагічна гарячка (Конго); 2) Орбівірус – колорадськая кліщова гарячка; 3) В. сказу – сказ; 4) Герпевірус мавп – енцефаломієліт; 5) Аренавіруси – ласська гарячка, мачупо (болівійська геморагічна гарячка), хунін (аргентинська геморагічна гарячка), лімфоцитарний хоріоменінгіт; 6) Філовіруси – геморагічна гарячка Марбург, геморагічна гарячка Ебола.