ВІСПА НАТУРАЛЬНА

ВІСПА НАТУРАЛЬНА – гостре інфекційне захворювання, що характеризується загальною інтоксикацією, гарячкою і пустульозно-папульозним висипом. В. н. віднесена до карантинних інфекцій. Збудник В. н. належить до вірусів групи віспи (родина Poxviridae, підродина Chordopoxvirinae, рід Orthopoxvirus). Джерелом інфекції є хвора людина. Передача збудника відбувається переважно повітрно-крапельним шляхом, однак можливе зараження і повітряно-пиловим шляхом. Інкубаційний період триває 10–12 днів, інколи 7–8 або 15 днів. Під час інкубаційного періоду розмноження та накопичення вірусу відбувається переважно у тканинах лімфатичних вузлів і легеневій тканині. Потім збудник проникає у кров, розноситься по всьому організму. Після цього наступає значна вірусемія з поширенням вірусу на епітеліальну тканину з розвитком екзантеми і енантеми. Уражаються різні органи; може розвинутися інфекційний колапс. При тяжких формах уражаються судини з виникненням геморагічного синдрому. У розвитку деяких ускладнень має значення нашарування вторинної бактеріальної інфекції. Як ускладнення можуть спо стерігатися специфічні енцефаліти, менінгоенцефаліти, ірити, кератити; панофтальміти (з втратою зору), неспецифічні (вторинні) пневмонії, флегмони, абсцеси та ін. Перенесене захворювання залишає після себе тривалий імунітет. Прогноз залежить від клінічної форми. При середньотяжких формах летальність досягає 5–10%, при зливній віспі – біля 50%, при геморагічних формах помирають майже всі хворі.