Глосарій

ОСМОТИЧНИЙ – такий, що належить до осмосу.

ОСМОТИЧНИЙ ТИСК – тиск розчину на напівпроникну перетинку, яка відокремлює його від розчинника або від розчину з меншою концентрацією. О. т. в організмі – один із найважливіших факторів, який впливає на розподіл у тканинах води і розчинних речовин.

ОСМОЦЕПТОРИ – див.: Осморецептори.

ОСНА – ШКОЛЬНИКОВА (А. И. ОС НА – Л. Г. ШКОЛЬНИКОВ) СИМПТОМ – ознака ураження міжхребцевого диску при остеохондрозі: різкий біль при пальпації через черевну стінку.

ОСНОВА ЧЕРЕПА (BASIS CRANII) – нижня частина мозкового черепа, яка складається із лобної, гратчастої, клиноподібної, скроневих та потиличної кісток.

ОСНОВА ЧЕРЕПА ВНУТРІШНЯ (BASIS CRANII INTERNA) – внутрішня поверхня основи черепа, обернена до мозку.

ОСНОВА ЧЕРЕПА ЗОВНІШНЯ (BASIS CRANII EXTERNA) – нижня поверхня основи черепа.

ОСНОВНИЙ – такий, що стосується основи; вказує на зв’язок з основою чи розміщений в ділянці основи.

ОСНОВНИЙ ОБМІН – мінімальна кількість енергії, необхідна для підтримки життя організму в стані повного спокою; О. о. відбиває інтенсивність метаболічних процесів в організмі, спрямованих на підтримку життєво важливих функцій.

ОСНОВНОЇ АРТЕРІЇ СИНДРОМ – див.: Базилярної артерії синдром.

ОСОБИНА – окремий тваринний або рослинний організм з певною будовою і здатністю виконувати найголовніші жит тєві функції. О. властиві всі ознаки виду, до якого вона належить, а також свої власні морфологічні та фізіологічні особливості, що відрізняють її від О. того самого виду.

ОРХІТ ПАРОТИЧНИЙ – ускладнення епідемічного паротиту, яке характеризується розвитком гострого орхіту.