О ОРХІФУНІКУЛЕКТОМІЯ
ОРХІФУНІКУЛЕКТОМІЯ – хірургічне видалення яєчка разом із сім’яним канатиком.
ОРХІФУНІКУЛЕКТОМІЯ – хірургічне видалення яєчка разом із сім’яним канатиком.
ОРШАНСЬКОГО (И. Г. ОРШАНСКИЙ) СИМПТОМ – на боці геміплегії спостерігається велике пасивне перерозгинання ноги в колінному суглобі.
ОСАДОВІ ПРОБИ – реакції, які застосовуються для виявлення якісних і кількісних змін у білках сироватки крові при різних патологічних станах.
ОСВІТЛЕНІСТЬ – величина світлового потоку, що падає на одиницю поверхні.
ОСВІТЛЕННЯ – застосування світлової енергії сонця та штучних джерел для забезпечення зорового сприйняття оточуючого світу.
ОСГУДА – ШЛАТТЕРА (R. B. OS GOOD – C. SCHLATTER) СИНДРОМ – спадковий (успадкування за аутосомно-домінантним типом) спонтанний асептичний некроз горбистості великогомілкової кістки; частіше хворіють підлітки; клінічно проявляється сильним болем у ділянці горбистості великогоміл кової кістки при натискуванні та після навантаження; перебіг хронічний.
ОСГУДА – ШЛАТТЕРА (R. B. OS GOOD – C. SCHLATTER) ХВОРОБА – див.: Осгуда – Шлаттера синдром.
ОСЕЇН – колаген, який входить до складу осеїнових волокон.
ОСЕОМУКОЇД – основна речовина кісткової тканини.
ОСИКА (POPULUS TREMULA L.) – дерево з родини вербових, різновид тополі або осокора. Має гладку сіру кору. Лис тки довгочерешкові, яйцеподібно округлі, виїмчастозубчасті, зверху блідо-зелені, знизу сіро-зелені. Цвіте О. в берез ні–травні. Дія: виражена потогінна, жарознижуюча, протизапальна, знеболююча, сечогінна, пом’якшувальна, в’яжуча.
ОСИПОВА (В. П. ОСИПОВ) СИМПТОМ – ознака ендогенних депресій: сухість губ, слизової оболонки порожнини рота та язика з утворенням тріщин на губах і опуханням язика.
ОСИФІКАТИ – вогнища патологічного закостеніння, що виникають поза межами кісток скелета.