НЮХОВИЙ АНАЛІЗАТОР – морфо фізіологічна сис тема, що забезпечує сприйняття різних пахучих речовин, аналіз та обробку виникаючих при цьому аферентних збуджень; периферійна частина Н. а. представлена рецепторними клітинами, розміщеними у нюховому епітелії слизової оболонки порожнини носа, і нюховим нервом, утвореним їх аксонами; волокна нюхового нерва закін чуються у нюховій цибулині, де вони утворюють спеціалізовані синаптичні … Докладніше
НЮХОВИЙ КЛУБОЧОК – сукупність кінцевих розгалужень нюхових ниток і дендритів мітральних нейроцитів у нюховій цибулині.
НЮХОВИЙ МОЗОК (RHINEN CEPHALON) – частина півкулі великого мозку, що входить до складу його нижньої і медіальної поверхонь; топографіч но поділяється на периферійний і центральний відділи; периферійний відділ включає нюхову цибулину, нюховий тракт, нюховий трикутник і передню продірявлену речовину; до складу центрального відділу Н. м. входять: склепінчаста звивина, гіпокамп, зубчаста звивина, сірий покрив, стрічкова звивина … Докладніше
Нюховий тракт (tractus olfactorius) — це провідний елемент нюхового мозку (rhinencephalon), що з’єднує нюхову цибулину з нюховим трикутником. Будова та розташування. Тракт лежить у нюховій борозні на нижній (орбітальній) поверхні лобної частки і має вигляд тонкого трикутного у поперечному розрізі тяжа. Складається переважно з аксонів мітральних та пучкуватих клітин нюхової цибулини. Склад волокон. У складі … Докладніше
НЮХОВИЙ ТРИКУТНИК (TRIGONUM OLFACTORIUM) – частина нюхового мозку, що являє собою розширення нюхового тракту у його задньому відділі.
НЮХОВІ ШЛЯХИ – сукупність нервових клітин та волокон, по яких проводяться імпульси від рецепторів слизової оболонки порожнини носа до підкір ко вих і кіркових нюхових центрів.
НЮХОВОГО НЕРВА СИНДРОМ – симптомокомплекс, що спостерігається при ураженні периферійної частини нюхового аналізатора; характеризується однобічною гіпо- або аносмією при збереженні тактильного і смакового сприйняття.
НУКА (A. NUCK) КАНАЛ – непостійне парне сліпе випинання очеревини в напрямі великих соромітних губ.
НУКА (A. NUCK) КІСТА – обмежене скупчення серозної рідини в ділянці каналу Нука.
НУКЛЕАЗИ – ферменти, що розщеплюють нуклеїнові кислоти та їхні похідні. Н. поділяють на три основні групи: 1) фосфодіестерази (полінуклеотидази), які розщеплюють нуклеїнові кислоти з утворенням мононуклеотидів, 2) фосфо моноестерази (нуклеотидази), що гідролі тично розщеплюють мононуклеотиди з утворенням нуклеозидів (похідні ну клео тидів) і фосфорної кислоти, та 3) нуклео зидази, які сприяють розпаду нуклеозидів (на пуринову … Докладніше
НУКЛЕАРНИЙ – такий, що стосується ядра; ядерний.
НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ – високомолекулярні органічні речовини, які складаються з великої кількості зв’язаних між собою мононуклеотидів. До складу Н. к. входять пуринові (аденін і гуанін) та піримідинові (цитозин і урацил або цитозин і тимін) основи, вуглеводи – пентози (рибоза і дезоксирибоза) та фосфорна кислота. Розрізняють два типи Н. к. рибонуклеїнову кислоту (РНК) та дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК). … Докладніше