Глосарій

НУКЛЕО- (лат. nucleus – ядро) – частина складних слів, яка означає належність до ядра.

НУКЛЕОГІСТОНИ – нуклеопротеїди, білковим компонентом яких є гістони, а небілковим – дезоксирибонуклеїнова кислота.

НУКЛЕОГРАФІЯ – див.: Дискографія.

НУКЛЕОЗИДАЗИ – ферменти, що належать до групи фосфорилаз; каталізують розщеплення нуклеозидів на азотис ту сполуку – пуринову або піримідинову основу і вуглевод – рибозу чи дезоксирибозу.

НУКЛЕОЗИДИ – природні органічні сполуки, до складу яких входять молекула пуринової або піримідинової основи і молекула вуглеводу рибози чи дезоксирибози. Н. утворюються в організмах при гідролітичному розщепленні нуклеїнових кислот і мононуклеотидів. До Н. належать: аденозин, гуанозин, інозин, уридин та ін.

НУКЛЕОЗИДФОСФОРИЛАЗИ – див.: Нуклеозидази.

НУКЛЕОЇД – скупчення ядерної речовини бактеріальної клітини.

НУКЛЕОЇД ВІРУСНИЙ – основа ві ріона, яка складається із нуклеїнової кислоти, асоційованої з вірусними білками.

НУКЛЕОМЕМБРАНА – див.: Каріолема.

НУКЛЕОПЛАЗМА – див.: Каріоплазма.

НУКЛЕОПРОТЕЇДИ – складні білки, які складаються з простих білків і нуклеїнових кислот. Залежно від типу нуклеїнової кислоти, яка входить до складу Н., розрізняють дезоксирибонуклеопротеїди, які містять дезоксирибонуклеїнову кислоту, і рибонуклеопротеїди, складовою частиною яких є рибонуклеїнова кислота. Дезоксирибонуклеопротеїди зосереджені переважно в хромосомах клітинних ядер і мітохондріях, рибонуклеопротеїди – у цитоплазмі й органоїдах. Ai Термін “нуклеопротеїди” вказує … Докладніше

НУКЛЕОПРОТЕЇНИ – див.: Нуклео протеїди.