Глосарій

РЕФЛЮКС – зворотний тік, зворотна течія.

РЕФЛЮКС-ЕЗОФАГІТ – патологічні зміни, що виникають при закиданні (рефлюксі) в стравохід шлункового соку; спостерігається гіперемія, набряк, інфільтрація внутрішньої оболонки стравоходу;…

РЕФРАКТЕРНА АНЕМІЯ З СИДЕРОБЛАСТНИМ КІСТКОВИМ МОЗКОМ – див.: Анемія залізорефрактерна.

РЕФРАКТЕРНА АНЕМІЯ З СИДЕРОБЛАСТОЗОМ – див.: Анемія залізорефрактерна.

РЕФРАКТЕРНИЙ – несприйнятливий.

РЕФРАКТЕРНИЙ ПЕРІОД – період короткочасного різкого зниження збудливості живих тканин, що настає після кожного спалаху збудження.

РЕФРАКТЕРНІСТЬ – стан збудливих утворень після їх збудження; характеризується зниженням або відсутністю збудливості.

РЕФРАКТОМЕТРІЯ – оптичні методи аналізу речовини, які грунтуються на вимірюванні показника заломлення світла в досліджуваному середовищі.

РЕФРАКТОМЕТРІЯ ОКА – визначення рефракції ока за допомогою очних рефрактометрів.

РЕФРАКТУРА – повторний перелом у ділянці кісткової мозолі при її незавершеній консолідації.

РЕКТОРЕКТАЛЬНИЙ ПРОСТІР – див.: Позадупрямокишковий простір.

РЕТРОСТЕРНАЛЬНИЙ ПРОСТІР – див.: Загруднинний простір.