Анатомія

Лімфатичні судини і ділянкові лімфатичні вузли живота Лімфатичні вузли живота (nodi lymphatici abdominis) поділяють на пристінкові та нутрощеві вузли. Пристінкові лімфатичні вузли живота Пристінкові  лімфатичні  вузли  живота  (nodi  lymphatici abdominis parietales) представлені численними поперековими, нижніми надчеревними і нижніми діафрагмовими лімфатичними вузлами. Поперекові лімфатичні вузли (nodi lymphatici lumbales), яких налічується 20–40, розташовані заочеревинно на задній стінці […]

Лімфатичні судини верхньої кінцівки Від лімфокапілярних сіток тканин верхньої кінцівки лімфа відтікає по поверхневих і глибоких лімфатичних судинах до ліктьових і пахвових лімфатичних вузлів. Поверхневі лімфатичні судини (vasa lymphatica superficialia) утворюють бічну, присередню і середню групи судин, які збирають лімфу від шкіри, підшкірної клітковини і поверхневих фасцій: –             бічна група лімфатичних судин: бічні поверхневі лімфатичні

ЛІМФОНОСНІ СУДИНИ За класичними уявленнями, лімфатична система (systema lymphoideum) в організмі людини представлена розгалуженими в органах і тканинах лімфоносними судинами: численними лімфатичними капілярами, лімфокапілярними сітками, лімфатичними судинами, лімфатичними стовбурами і лімфатичними протоками, які впадають у венозну систему шиї в ділянках правого і лівого венозних кутів. На цих шляхах поетапно розташовані групи лімфатичних вузлів – біологічних

В організмі людини існує система захисту від чужорідних клітин, інфекційних збудників та інших речовин, що мають антигенні властивості. Така функція опору організму до антигенів називається імунітетом (від латинського слова immunitas – звільнення від будь-чого), що забезпечує збереження сталості внутрішнього середовища і захисних реакцій організму. Наука про  імунітет, що  вивчає  клітинні, генетичні і молекулярні механізми реагування

Порівняльна анатомія У безхребетних і нижчих хребетних тварин судинна система відкрита, вона представлена системою щілин, просторів, порожнин і судин. Зокрема, у кільчастих червів і ланцетника є дві поздовжні судини, по яких тече кров, ці судини з’єднані між собою капілярами і бічними гілками. У риб вже є двокамерне трубкоподібне серце, що має такі відділи: венозну пазуху,

Ворітна печінкова вена (v. portae hepatis) є найкрупнішою нутрощевою веною в організмі людини, її довжина дорівнює 4–6 см, а діаметр – 1,1–1,8 см. Вона збирає венозну кров від усіх непарних органів черевної порожнини, окрім печінки і нижніх двох третин прямої кишки. Ворітна печінкова вена утворюється позаду головки підшлункової залози при злитті верхньої брижової вени і селезінкової

Нижня порожниста вена (v. cava inferior) є найкрупнішим венозним  колектором  у  тілі  людини, в який збирається кров від нижніх кінцівок, стінок і органів таза та черевної порожнини. Вона не містить клапанів і розташована позаочеревинно. Довжина нижньої порожнистої вени у дорослої людини дорівнює 18–20 см, діаметр її початкового відділу становить приблизно 2 см, а далі – 3,3

Вени верхньої кінцівки (vv. membri superioris) поділяють на глибокі і поверхневі. Глибокі вени верхньої кінцівки – парні (за виключенням пахвової і підключичної вен), вони супроводжують кожну однойменну артерію і збирають венозну кров від м’язів, кісток і суглобів. Поверхневі вени проходять у підшкірній жировій клітковині, розміщуючись над фасціями відповідних м’язів, і збирають кров від шкіри і

ВЕНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ Вени великого кола кровообігу утворюють венозні системи: систему вен серця (див. вище розділ “Серце”), систему верхньої порожнистої вени і систему нижньої порожнистої вени, а також систему ворітної печінкової вени. Кожна з цих венозних систем має один головний стовбур, куди вливаються вени, по яких кров відтікає від визначеної групи органів та ділянок

До артерій нижньої кінцівки (arteriae membri inferioris) належить стегнова артерія, яка проходить вниз у передньому і присередньому відділах стегна, кровопостачаючи його; підколінна артерія, яка залягає в підколінній ямці і розгалужується на передню і задню великогомілкові артерії, що живлять колінний суглоб, гомілку і стопу . Стегнова артерія Стегнова артерія (a. femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії, починається

На рівні середини тіла IV поперекового хребця черевна частина аорти розгалужується на праву та ліву загальні клубові артерії. Кут розгалуження цих артерій спрямований вниз, у жінок він більший, ніж у чоловіків. Місце розгалуження черевної аорти називається роздвоєнням  аорти  (bifurcatio  aоrtae), а від нього донизу посередині тазової поверхні крижової кістки проходить у малий таз серединна крижова

Від грудної частини аорти, або грудної аорти (pars thoracica aortae; aorta thoracica) відходять нутрощеві та пристінкові гілки. Нутрощеві гілки грудної частини аорти Нутрощеві гілки (rr. viscerales) грудної частини аорти живлять органи, що розташовані в порожнині грудної клітки: трахею, бронхи, легені, осердя, стравохід, лімфатичні вузли середостіння. До нутрощевих гілок грудної частини аорти належать бронхові, стравохідні, осердні і