Амнестична афазія

Амнестична (номінативна, аномічна) афазія супроводжується труднощами зорового впізнавання та вербального позначення предметів. В окрему форму її виділив радянський нейропсихолог О.Р. Лурія в 1973 р., вказавши, що в даному випадку єдиним центральним дефектом є труднощі у називанні предметів. Надалі амнестична афазія була виключена з нейропсихологічної класифікації, тому що у чистому вигляді вона зустрічається рідко, зазвичай виступаючи симптомом акустико-мнестичної або семантичної афазії. У сучасній афазіології амнестична афазія знову сприймається як самостійна одиниця – її частота серед усіх форм становить 4,2-7,5%.

Амнестичні порушення виникають при локальному ураженні задньо-нижніх відділів скроневої кори та тім’яно-потиличних областей лівої півкулі (20, 21, 37 та 40 поля Бродмана). Причинами амнестичної афазії в більшості випадків є:

Сприятливими (фоновими) факторами є гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, гіперхолестеринемія, ангіопатія, обтяжений сімейний анамнез, екзогенні інтоксикації.

Патогенетичний механізм амнестичної афазії дотепер залишається незрозумілим. Деякі дослідники відзначають, що цитоархітектонічне поле за Бродманом акумулює в собі слухові та зорові подразники (зона перекриття), тому його поразка призводить до дисоціації зорового образу слова та його вербального позначення.

Існує думка, що пов’язує амнестичну афазію з ураженням глибинних структур скроневої кори. У цьому випадку порушується зв’язок коркового слухового аналізатора з гіпокампом, який відповідає за функцію запам’ятовування та зберігання інформації. З погляду нейропсихологічного підходу (Лурія А.Р.), номінативна афазія – це результат порушення операції відбору слів, які у пам’яті пацієнта.

Амнестична афазія багатофакторна та неоднорідна. Залежно від домінуючого ураження слухової, зорової чи асоціативної зон може зустрічатися у трьох видах:

• акустико-мнестична: провідний дефект – неповноцінність слухомовної пам’яті;
• оптико-мнестична: центральний дефект – оптична амнезія та агнозія;
• власне амнестична: основна проблема – порушення функції називання.

Акустико-мнестична афазія

У хворих втрачається здатність утримувати у пам’яті слуховий ряд не більше 3-х і більше елементів, приймати на слух розгорнутий текст. Страждає розуміння як ситуативної, і інших форм промови. Прості усні інструкції, як правило, доступні, багатоступінчасті – ні. Пацієнт часто перепитує, просить говорити повільніше, повторити почуте.

В експресивній промові переважають короткі речення, вербальні парафазії. Часті паузи, пов’язані з пошуками потрібного слова, персеверації. Є труднощі називання, особливо страждає пригадування власних назв, географічних назв, різних дат, номерів телефонів. Утруднено переказ текстів.

Оптико-мнестична афазія

При цьому різновиду амнестичної афазії порушується зорове впізнавання знайомих предметів, а сприйняте на слух слово не викликає візуальних образів. Є труднощі у зображенні предметів з пам’яті, у процесі малювання хворі втрачають важливі характерні деталі, не домальовують значних деталей. При цьому копіювання та змальовування дається добре.

Також виникають складності із сортуванням предметів за категоріями: овочі, одяг, меблі. Письмова мова порушується на кшталт літеральної, вербальної чи односторонньої оптичної алексії (хворі не бачать ліву половину тексту).

Амнестична афазія

Визначальним порушенням є забування назв предметів. Хворі що неспроможні підібрати потрібне слово позначення добре знайомих речей, замінюють забуте слово описом предмета чи його призначення. Так, наприклад, про олівець пацієнт каже «це… те, чим малюють чи пишуть». Однак при підказці першого складу йому вдається згадати потрібне слово.

Фраза вимовляється повільно, переривається паузами, під час яких хворий вибирає потрібне слово. Збільшується час між питанням та відповіддю (латентний період). Спонтанна усна мова рясніє вербальними парафазіями. Письмова мова (читання вголос, лист під диктування), як правило, збережена. Однак описані випадки, коли амнестична афазія поєднувалася з літерною агнозією та оптичною алексією. Також страждає спонтанний лист, що обумовлено зменшенням іменників та переважанням дієслів у мовленні.

При амнестичній афазії зберігається розуміння мови, артикуляція, функція читання та письма, тому нерідко номінативні труднощі списуються на вікові проблеми з пам’яттю. Виявити афатичну природу розладів допомагає комплексне інструментальне, психологічне та логопедичне обстеження:

1. Діагностика причин афазії. З’ясувати етіологію мовних порушень та локалізувати вогнище поразки покликані інструментальні дослідження. Усім хворим показано виконання церебральної КТ чи МРТ. При цереброваскулярній патології можливе проведення УЗД брахіоцефальних судин, МР-ангіографії. У встановленні причин допомагає люмбальна пункція, аналіз крові.
2. Нейропсіхологічне обстеження. При проведенні спеціальних діагностичних тестів у нейропсихологічному статусі хворих на амнестичну афазію можуть виявлятися різні форми агнозії (зорово-предметна, оптико-просторова, буквена), оптична амнезія. Спостерігається зниження обсягу запам’ятовування та продуктивності відтворення слів, труднощі малювання пам’яті.
3. Мовна діагностика. Проводиться логопедом-афазіологом. Включає дослідження експресивної та рецептивної мови, слухомовної пам’яті, читання, письма. Для амнестичної афазії характерний пошук слів під час називання предметів, вербальні парафазії, слабкість акустичних і зорових слідів, мовні паузи, іноді – труднощі читання.

Медична реабілітація

Активне медикаментозне лікування проводиться у гострому періоді інсульту, ЧМТ, нейроінфекцій. Постійної фармакологічної підтримки вимагають хворі на нейродегенеративні патології. З урахуванням основної проблеми, на тлі якої розвинулася амнестична афазія, можуть використовуватись гіпотензивні, ноотропні, антиоксидантні, деагрегантні, вітамінні препарати. З методів фізичної реабілітації пізніше підключають дарсонвалізацію голови та ШВЗ, магнітотерапію, електрофорез, мікрополяризацію. За свідченнями рекомендуються сеанси психотерапії.

Логотерапія

Корекційні заняття при амнестичній афазії спрямовані відновлення співвіднесеності візуально-предметних образів зі словом. Для цього проводиться актуалізація категоріальних та ситуативних зв’язків предметів, а також їх ознак, якостей, функцій. На заняттях використовуються картинки та реальні предмети, артикуляційно-графічні опори, піктограми. Застосовувані вправи та прийоми:

• запам’ятовування словесних рядів на слух із поступовим збільшенням кількості слів від 3-5 до 10;
• тренування зорової пам’яті (ігри “Чого не стало”, “Що змінилося”);
• читання картинок із підписами;
• пошук предметів за назвою;
• класифікація предметів;
• зіставлення реальних об’єктів із намальованими;
• складання оповідань з сюжетних картинок та переказ текстів;
• розгадування кросвордів.

Регулярні заняття з логопедом, які проводяться на тлі медикаментозного лікування, дозволяють відновити оптичний образ різних предметів, наростити предметний словник, розширити обсяг пам’яті слухом.

Реабілітаційний прогноз при амнестичній афазії залежить від віку, преморбідного тла пацієнта, ступеня його зацікавленості у відновленні мовної функції. Зазвичай на тлі медикаментозної терапії та нейрореабілітації явища зорово-предметної агнозії, оптичної амнезії поступово регресують. Багато хворих адаптуються до соціального середовища, повертаються до професійної діяльності.

Профілактика будь-яких афатичних синдромів полягає у мінімізації факторів ризику: корекції артеріального тиску, дисліпідемії, гіперглікемії. Необхідно дотримуватися принципів здорового харчування, включати помірні, але регулярні фізичні і когнітивні навантаження.