Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей

Головний мозок:

• пірамідні клітини не мають властивої їм форми, у них відсутній пігмент;
• недорозвиненість дендритів у нервових клітинах;
• центри кори не сформовані, кора набуває цитоархітектоніки, що властива дорослим, до 1-2 річного віку;
• у новонароджених півкулі розвинені слабо, сформовані лише основні борозни, які мають малу висоту й глибину; при народженні скронева частка розвинена найкраще;
• мозкова тканина дуже багата на воду;
• сіра речовина погано диференційована від білої.

Спинний мозок:

• більш зрілий, ніж головний, з віком збільшується тільки кількість нервових клітин;
• відносно довший;
• не має фізіологічних стовщень;
• повністю заповнює спинний канал до 5-го місяця внутрішньоутробного розвитку.

Периферичні нерви:

• мало мієлінізованих волокон (першими мієлінізуються аферентні волокна, потім еферентні);
• внутрішньочерепні нерви мієлінізуються до 3-х місячного віку;
• більшість периферичних нервів мієлінізуються у віці до 3-х років, канатики білої речовини – до 4-7 років.

Аналізатори:

• зоровий – до 2-3 місячного віку спостерігається фізіологічна світлобоязнь, фізіологічний ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації; з 6-місячного віку дитина розрізняє кольори;
• слуховий – сприйняття звуків у новонароджених знижене, оскільки барабанна порожнина заповнена повітрям; з 2-місячного віку дитина диференціює звуки; з 7-8 місяця життя відбувається координація слухового та зорового аналізаторів;
• нюховий – у новонароджених знижений поріг чутливості, сприймає тільки сильні запахи; починаючи з 4-го місяця дитина диференціює декілька запахів;
• смаковий – у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості; з 3-х місяців життя дитина диференціює декілька смакових відчуттів; тонкі смакові відчуття вдосконалюються в молодшому шкільному віці.

Чутливість:

тактильна – визначається з 7-го місяця внутрішньоутробного періоду,

• краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях;
• температурна – вищий поріг чутливості, дитина краще сприймає холод;
• больова – розвинена слабко, формується до 6-го дня після народженя, має найбільший поріг;
• глибока (вібраційна, м’язово-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) – формується до 2-х років життя.

Вегетативна нервова система:

• обидва відділи функціонують з моменту народження;
• у крові новонароджених переважає норадреналін;
• з віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локальних, спеціалізованих реакцій;

Спинно-мозкова рідина:

• колір та прозорість – безколірна, прозора, до 14-го дня життя ксантохромна, прозора;
• білок – у новонароджених 0,4-0,8 г/л, з 14 дня до 3-х місяців 0,2-0,5 г/л; у 6 місяців – 0,18-0,36 г/л;
• цитоз в 1 мкл – у новонароджених 3/3 – 30/3, представлений переважно лімфоцитами, можуть бути поодинокі нейтрофіли; старше 6 місяців – 3/3 – 20/3, переважно лімфоцити;
• проба Панді – до 14 днів життя від + до ++, після 6 місяців (-);
• цукор – у новонароджених 1,7 – 3,9 ммоль/л, старше 6 місяців – 2,2 – 4,4 ммоль/л.

БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ НОВОНАРОДЖЕНОГО:

1. Оральні сегментарні автоматизми: смоктальний, пошуковий (Куссмауля), хоботковий, Бабкіна (долонно-ротовий);
2. спінальні сегментарні автоматизми: хапальний (Робінсона), Моро (охоплювальний), опори, автоматичної ходи, повзання (Бауера), Галанта, Переса;
3. мієлоенцефальні позотонічні рефлекси: лабіринтовий тонічний, симетричний шийний тонічний, асиметричний шийний тонічний;
4. мезенцефальні установчі автоматизми: лабіринтовий установчий рефлекс, прості шийні і тулубні установчі рефлекси.

ТЕРМІН РОЗВИТКУ СТАТИЧНИХ ТА ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙУ ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ

Усмішка – 5 тиж.

Гуління -7 тиж.

Тримання голови – 3 міс.

Спрямовані рухи рукою – 4 міс.

Перевороти зі спини на живіт – 5 міс.

Сидіння – 6 міс.

Повзання – 7 міс.

Крокування з підтримкою – 9,5 міс.

Стояння – 10,5 міс.

Самостійне ходіння – 11,5 міс.

Вимовляння слів – 10 міс.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ

Проводячи клінічне обстеження дитини, потрібно звернути особливу увагу

на такі моменти:

1. Під час вивчення анамнезу встановити фактори, що впливають на формування нервової системи внутрішньоутробно, інтранатально, у перші місяці та роки життя.
2. Проаналізувати терміни розвитку статичних і моторних функцій, умовно-рефлекторної діяльності, мови; для старших дітей – дані про поведінку в сім’ї та школі, успішність.
3. Під час огляду оцінити поведінку дитини, її реакцію, настрій, вираз обличчя, координацію рухів, ходу, м’язовий тонус.
4. Під час обстеження визначити стан тім’ячка і швів черепа (для дітей 1-го року життя), шкірної чутливості, периферичних нервів, м’язів, шкірних рефлексів, рефлексів зі слизових оболонок, сухожилкові рефлекси, дермографізм.
5. Призначити план обстеження (за показаннями).
6. Оцінити результати лабораторних та інструментальних досліджень (рівень електролітів у сироватці крові, результати нейросонограми, електроенцефалограми, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографиї).