Артрит колінного суглоба

Артрит колінного суглоба – це запальне захворювання колінного суглоба різної етіології, що у вигляді моноартриту чи є проявом поліартриту. Клінічні ознаки артриту колінного суглоба включають біль у спокої та рухах, обмеження функції, припухлість, гіперемію шкіри над суглобом, болючість при пальпації, локальне підвищення температури. У діагностиці артриту колінного суглоба важливу роль відіграють дані рентгенографії, УЗД, МРТ, термографії, пункції суглоба з дослідженням синовіальної рідини, артроскопії, біопсії синовіальної оболонки. Залежно від етіології та характеру перебігу захворювання лікування артриту колінного суглоба може включати медикаментозну терапію, внутрішньосуглобові ін’єкції, іммобілізацію, фізіотерапію, ЛФК, у тяжких випадках – оперативне лікування.

Артрит колінного суглоба (гонартрит, жене, остеоартрит) – гостре або хронічне запалення в колінному суглобі, що вражає його кістково-хрящові кінці або капсулу. Складність анатомічної будови і велика величина навантаження, що випробовується, визначають високу частоту ураження колінного суглоба, а також різноманіття клінічних форм гонартриту. За даними клінічної ревматології та артрології, частку артриту колінного суглоба припадає 35%-52% запалень суглобів різної локалізації. Захворювання може розвиватися у людей різних вікових груп, але частіше трапляється в осіб 40-60 років. Затяжний або рецидивуючий перебіг артриту колінного суглоба може призводити до обмеження або повної втрати руху в суглобі та стійкої інвалідизації хворого.

З урахуванням етіології розрізняють первинний артрит колінного суглоба, що виник як самостійне захворювання, та вторинний, що є наслідком інших захворювань.

1. Первинний артрит, як правило, є наслідком травм (забитих місць, відкритих ран, розриву колінної капсули, пошкодження меніска), що забезпечують проникнення інфекції безпосередньо в порожнину суглоба. Можливий розвиток гонартриту після виконання діагностичної пункції колінного суглоба чи хірургічного втручання.
2. Вторинний артрит може виникати на тлі:

• системних захворювань (ревматизму, псоріазу, хвороби Бехтерева, ВКВ, хвороби Рейтера та ін.);
• інфекцій (туберкульозу, сифілісу, гонореї, бруцельозу, дизентерії, хламідіозу та ін.);
• гнійних процесів іншої локалізації (остеомієліту, фурункула, флегмони, бешихи).

Реактивний артрит розвивається внаслідок перенесеної сечостатевої чи кишкової інфекції. Артрит колінного суглоба часто виявляється у пацієнтів із гемофілією, саркоїдозом, подагрою, злоякісними пухлинами внутрішніх органів.

Фактори ризику

Привертати до розвитку артриту колінного суглоба можуть:

Колінний суглоб утворений трьома кістковими структурами – надколінком, стегнової та великогомілкової кістками. Суглобові поверхні кісток покриті хрящем, що сприяє зменшенню тертя зчленованих між собою суглобових поверхонь. Функцію стабілізації суглоба виконують внутрішньосуглобові та позасуглобові зв’язки, а функцію амортизації коліна – хрящові прошарки (меніски). Всі елементи суглоба поміщені в суглобову сумку, зовні покриту щільною фіброзною тканиною, а зсередини вистелену синовіальною мембраною, що продукує невелику кількість синовіальної рідини. Колінний суглоб є найбільшим опорним суглобом, що забезпечує згинання та розгинання, а також обертальні рухи нижньої кінцівки.

Самостійна класифікація артриту колінного суглоба не розроблена. Як і артрити інших локалізацій, через виникнення гонартрит поділяється на первинний (що є самостійною нозологічною формою) і вторинний (пов’язаний з іншими захворюваннями). З урахуванням клінічної картини артрит колінного суглоба може мати гострий або хронічний перебіг.

По етіології артрити поділяються на:

• інфекційні (специфічні, неспецифічні, інфекційно-алергічні);

• ревматоїдні;

• реактивні;
• посттравматичні;
• асептичні.

Залежно від характеру запального ексудату, що утворюється, артрит колінного суглоба може бути серозним, серозно-гнійним і гнійним; за кількістю залучених суглобів – одностороннім чи симетричним.

Попри те що, що різні форми артриту колінного суглоба мають клінічні особливості, всім їм властиві деякі загальні симптоми. До основних місцевих (суглобових) ознак гонартриту належать біль, припухлість та деформація суглоба.

Болі в колінному суглобі (артралгії) можуть мати різний характер. Найчастіше інтенсивність болю наростає поступово; Спочатку болючі відчуття виникають періодично, посилюються після фізичних навантажень або до вечора. Іноді від початку хворі з артритом колінного суглоба відзначають «стартові» болі, що розвиваються після періоду відпочинку. Часто больовий синдром поєднується з тугорухливістю та скутістю ураженого суглоба, що позбавляє людини можливості пересування без допоміжної допомоги чи опори.

Артриту колінного суглоба притаманні всі ознаки запального процесу: в ділянці суглоба виникає набряк, чому коліно виглядає припухлим і збільшеним в об’ємі; відзначається гіперемія шкіри над ураженою ділянкою, локальне підвищення температури. В результаті болю, опухання та м’язової напруги обмежується амплітуда пасивних та активних рухів. При накопиченні значної кількості ексудату визначається симптом балотування надколінка.

При різних формах артриту колінного суглоба можуть відзначатися позасуглобові ураження різних систем: серцево-судинної (перикардит, міокардит, набуті вади серця), легеневої (пневмоніт, альвеоліт), травної (ентероколіт), сечовидільної (амілоїдоз нирок, гломерулоне) кон’юнктивіти, кератити, увеїти), шкірний (висип) та ін. Артрит колінного суглоба може поєднуватися з артритом гомілковостопного, тазостегнового, плечового та інших суглобів.

Гнійний артрит колінного суглоба (емпієму суглоба) супроводжується вираженим інтоксикаційним синдромом: лихоманкою, ознобами, головним болем, міалгією. Внаслідок наростання набряку контури суглоба стають розпливчастими; виникають відчуття розпирання в колінному суглобі. Біль носить нестерпний характер, як у спокої, і під час руху, змушуючи хворого надавати кінцівки вимушене становище (нога напівзігнута в колінному суглобі).

Внаслідок активного або тривалого перебігу артриту колінного суглоба можуть розвинутися кісткові деформації, згинальна контрактура суглоба, гіпотрофія м’язів, анкілоз колінного суглоба та втрата функції кінцівки. Гнійний артрит колінного суглоба може ускладнюватись руйнуванням зв’язок, патологічними вивихами, флегмоною капсули суглоба, сепсисом.

Під час проведення діагностичних заходів основні зусилля мають бути спрямовані на виявлення етіології артриту колінного суглоба. У зв’язку з цим пацієнти з гонартритом можуть потребувати не тільки консультації лікаря-ревматолога та артролога, а й травматолога-ортопеда, фтизіатра, венеролога та інших фахівців. Обстеження пацієнта з артритом колінного суглоба починається з огляду, з’ясування анамнезу захворювання, перенесених та супутніх захворювань.

В активній фазі перебігу артриту колінного суглоба показано обмеження навантаження на нижні кінцівки, іммобілізація ураженого суглоба. Хворим рекомендується використання адаптивних пристроїв (тростини, ортопедичного взуття, наколінників). Для зменшення навантаження на суглоби рекомендується нормалізація маси тіла.

• Медикаментозне лікування. Може включати антибіотикотерапію, прийом нестероїдних протизапальних засобів, хондропротекторів, місцеве втирання мазей, аплікації димексиду. При сифілітичному, туберкульозному гонартриті проводиться специфічна терапія. У деяких випадках показані внутрішньосуглобові ін’єкції кортикостероїдів та гіалуронової кислоти.
• Фізіотерапія. У відновлювальному періоді призначається суглобова лікувальна гімнастика, масаж, фізіотерапія (імпульсна магнітотерапія, ультрафонофорез, УВЧ, лазеротерапія, грязьові аплікації, мінеральні ванни та ін.), акупунктура.
• Ортопедичні операції. При неефективності консервативної тактики в рамках лікування артриту колінного суглоба можуть бути використані хірургічні методи: лаваж суглоба, артроскопічна санація осередків інфекції, артротомія, резекція суглоба, висічення синовіальних оболонок, ендопротезування колінного суглоба та ін.

Загалом результат і наслідки гонартриту багато в чому залежать від його форми, своєчасності діагностики, повноти проведеного лікування, дотримання рекомендацій лікаря. Хронічний прогресуючий перебіг артриту колінного суглоба рано чи пізно призводить до стійкого порушення функції нижньої кінцівки та інвалідизації хворого. Найбільш небезпечною за своїми наслідками є емпієма суглоба. У багатьох випадках артрит колінного суглоба можна запобігти, уникаючи травм, надмірних фізичних навантажень, переохолоджень, не допускаючи набору зайвої ваги та ін. Профілактика вторинного артриту вимагає проведення адекватного лікування інфекційних та ревматичних захворювань.