Флегмона

Опис хвороби

Флегмона – гнійне запалення тканин з тенденцією до прогресування. Залежно від шарів, що вражає флегмона, говорять про підшкірної, субфісціальной і міжм’язової флегмоні. Флегмона може утворитися і в середостінні, заочеревинній клітковині, грудної та черевної стінках. Збудник інфекції – стрептококи, анаеробні і гнильні мікроорганізми.

Вхідні ворота інфекції-частіше рани. Спочатку місцево є серозна інфільтрація тканин, але на 2-3-й день (в залежності від виду мікробних асоціацій) з’являється серозно-гнійне (стрептококи), гнійне (стафілококи) або іхорозное (гнильна інфекція) відокремлюване. Область інфікування і сусідні тканини інфільтрований, набряклі, шкіра гіперемована. Є біль і болючість при пальпації в цій же зоні. Якщо не вжити відповідних заходів (великі розрізи для розтину сполучнотканинних просторів, видалення гною і некротичних тканин), то запально-некротичний процес буде прогресувати. У ряді випадків перебіг захворювання може бути блискавичним з швидким прогресуванням запалення, септичними явищами, може виникнути небезпека аррозіі артерії (кровотеча), гнійного тромбофлебіту і тромбоемболії легеневої артерії.

Лікування

Лікування оперативне, як правило, під наркозом. Під час операції повинні бути розкриті всі затекло, посічені некротичні тканини, рана повинна бути добре дренувати.
Дерев’яниста флегмона (флегмона Реклю)-результат інфікування слабо вірулентними мікроорганізмами дна рота та ротоглотки. Характерне виникнення безболісного, “твердого, як дошка”, інфільтрату м’яких тканин шиї. При розрізі визначаються драглисті тканини і незначну кількість темного ексудату.

Гнильна флегмона – особливо важка форма захворювання. Найважливішими збудниками є кишкова паличка, протей, анаероби. Протягом першого ж доби відзначається підвищення температури, біль та освіта серозного ексудату, потім швидко приєднується некроз тканин, що завершується гнильним розпадом, звідси тяжкі токсичні явища. Секрет рани стає брудно-коричневим, набуває неприємний запах. Якщо в гнильним секреті виявляється газоутворення, говорять про газову флегмоні (не плутати з анаеробної газової інфекцією). Гнильна флегмона черевної стінки нерідко виникне після операцій на ободової кишці, накладення протиприродного заднього проходу, колостом.

Лікування гнильної флегмони представляє значні труднощі. Необхідні широкі розрізи, гарне дренування рани, ретельні щоденні перев’язки з ревізією рани (можливі рецидиви). Прогноз при звичайній флегмоні сприятливий. При гнильної флегмоні завжди дуже серйозний.

Оклюзія підключичної вени (синдром Педжетта – Шреттера). Гострий тромбоз пахвовій чи підключичної вени виникає частіше у молодих людей після надмірної фізичного навантаження, наприклад при роботі, грі в теніс та ін У виникненні мають значення мікронадривах внутрішньої оболонки вени при фізичних навантаженнях, компресія вени і травматизація її ключицею.

Симптоми, перебіг

Характерні біль і набряклість руки після фізичного навантаження. При огляді видно посилений венозний малюнок на руці, надключичній області та передньої поверхні грудної клітини, набряк руки. Діагноз підтверджується флебографія. Лікування. У гострому випадку – тромбектомія, за наявності вираженого періпроцесса – флеболіз. Необхідні також антикоагулянтная терапія, еластичне бинтування руки.

Вторинні форми синдрому виникають в результаті здавлення вени лімфатичними вузлами, пухлинами та ін Лікування залежить від причини, що викликала порушення відтоку венозної крові від кінцівки.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.