Грижа Трейтца (Близько дванадцятипала грижа, Парадуоденальна грижа)

Грижа Трейтца – це випинання внутрішньочеревних органів у дванадцятипало-щоще кишкове заглиблення (кишеня Трейтца). Захворювання проявляється періодичними болями в животі через кілька годин після їжі, що віддають у поперек, хребет та область епігастрію; відрижкою, нудотою та блюванням, запором. Неприємні відчуття посилюються у вертикальному положенні. Діагностика ґрунтується на клінічній картині, даних анамнезу життя та захворювання, рентгенографії кишечника з барієм та КТ черевної порожнини. Лікування оперативне. Втручання полягає у вивільненні органів, що знаходяться в грижовому мішку, та ушиванні грижових воріт.

Грижа Трейтца (парадуоденальна, близько дванадцятипала) – внутрішня грижа живота, яка утворюється при вибуханні внутрішніх органів (частіше петель тонкого кишечника) в дуоденально-еюнальну кишеню. Захворювання названо на честь австрійського патологоанатома Венцеля Трейтца, який детально описав у середині XIX століття анатомічне розташування та симптоми патологічного випинання. Поширеність захворювання становить 30-40% від усіх випадків внутрішніх гриж живота. Парадуоденальна грижа розвивається переважно у віці 20-40 років. Найчастіше вражає осіб чоловічої статі. У зв’язку з труднощами розпізнавання більшість гриж діагностується інтраопераційно.

Основними факторами, що схиляють близько дванадцятипалої грижі є внутрішньоутробні аномалії розвитку органів травлення. Захворювання може проявитися внаслідок дисплазії сполучної тканини, незавершеного повороту кишківника та пов’язаного з ним відхилення у формуванні кишені Трейтца. У дорослому віці причиною грижі можуть стати самостійні та післяопераційні перивісцерити, спайкова хвороба кишечника, внаслідок яких відбувається зміщення внутрішньочеревних органів. Абдомінальні операції (трансплантація печінки, шунтування шлунка, резекція кишечника) можуть спричинити дислокацію кишечника та інших анатомічних структур живота.

Кишеня Трейтца формується на передній поверхні задньої черевної стінки, ліворуч від 2-го поперекового хребця в області переходу 12-палої кишки в худу. Ямка, обмежена дуоденально-еюнальним вигином тонкої кишки та очеревинної складкою, утворює грижові ворота патологічного вибухання, що мають овальну або щілинну форму. Дно кишені представлене парієтальною очеревиною, частина якої при виникненні грижі Трейтца пролабує в ретроперитонеальну клітковину, формуючи грижовий мішок. Грижова сумка розташовується позаду підшлункової залози і може поширюватися до селезінки. Грижовий вміст представлений в основному петлями тонкого кишечника.

Парадуоденальні грижі можуть бути вродженими та набутими, неускладненими та ущемленими, мати великий та малий розмір. Залежно від місця розташування щодо хребетного стовпа в сучасній герніології виділяють два види грижових випинань:

• Лівостороння грижа. Зустрічається в 70-75% випадків, розташовується ліворуч від зв’язки Трейтца за шлунком.
• Правостороння грижа. Знаходиться праворуч від хребта, нижче від поперечної ободової кишки. Для правосторонньої грижі Трейтца характерне усунення дванадцятипалої кишки вправо, худої кишки – вправо і взад.

Клінічна картина захворювання варіабельна, залежить від обсягу та локалізації грижі. При малих розмірах патологічного випинання симптоми хвороби можуть бути відсутніми. У міру збільшення грижового мішка виникають періодичні переймоподібні болі в правій або лівій половині живота, що іррадіюють у хребет, поперек або епігастральну ділянку. Неприємні відчуття розвиваються через 2-3 години після їди або на тлі фізичного навантаження.

Болі посилюються в положенні стоячи і сидячи і слабшають у горизонтальному положенні на боці, протилежному локалізації грижі. Пацієнти пред’являють скарги на відрижку, метеоризм, нудоту та блювання (рідко). Ці симптоми тривають недовго і найчастіше усуваються самостійно при зміні положення тіла. Виникають тривалі запори: затримки випорожнень можуть становити 5-7 днів.

Поява різкого нападоподібного абдомінального болю, завзятого запору, блювання свідчить про утиск грижі Трейтца. При пальпації черевної стінки вище за пупок визначається м’яке еластичне утворення, яке дещо зміщується під час дихання. Внаслідок утиску кишки виникає гостра тонкокишкова непрохідність. Тривале здавлювання призводить спочатку до ішемії, та був і до некрозу частини кишечника. Відсутність екстрених заходів спричиняє розвиток перитоніту і сепсису.

Зважаючи на те, що грижа Трейтца в більшості випадків візуально і пальпаторно не визначається, специфічна симптоматика захворювання відсутня, діагностика парадуоденальної грижі викликає труднощі. Для встановлення діагнозу необхідно пройти такі обстеження:

• Огляд хірурга. При візуальному огляді грижовий вибух передньої черевної стінки відсутній, при пальпації живота можна промацати тільки парадуоденальні грижі великих розмірів. Тому для більш точної діагностики потрібне проведення додаткових досліджень.
• Рентгенологічне дослідження. Рентгенографія пасажу барію по тонкому кишечнику допомагає побачити кишкову непрохідність та збільшені сегменти тонкої кишки, розташовані у кишені Трейтца. При парадуоденальної грижі відзначається усунення 12-палої кишки вправо, худої кишки – латерально і взад. Перед дослідженням слід виключити перфорацію кишки.
• КТ черевної порожнини. Дозволяє краще візуалізувати ШКТ, грижовий мішок із вмістом.

Диференціальна діагностика проводиться з виразковою хворобою, доброякісними або злоякісними новоутвореннями 12-палої кишки. Періодичні гострі болі у животі можуть бути помилково прийняті за загострення панкреатиту, холециститу. І тут інструментальні методи дослідження допомагають поставити правильний діагноз.

Лікування парадуоденальної грижі хірургічне. При підтвердженні діагнозу проводять верхню серединну лапаротомію. Розтинають грижові ворота, вивільняють органи з грижового мішка. Потім вшивають щілинний дефект і роблять ревізію черевної порожнини. При ущемленій грижі здійснюють видалення грижового мішка з частиною некротизованої кишки, після чого виконують ушивання грижових воріт. У післяопераційному періоді призначають курс антибіотикотерапії. За наявності ускладнень призначають дезінтоксикаційну та протизапальну терапію.

Прогноз захворювання залежить від грамотно проведеної диференціальної діагностики. При своєчасному виявленні грижі Трейтца та проведенні операції прогноз є сприятливим. Утиск патологічного грижового випинання викликає ряд серйозних, життєзагрозних ускладнень. Профілактика спрямовано раннє діагностування грижі. Рекомендовано з появою перших симптомів хвороби звернутися до гастроентеролога або абдомінального хірурга для проведення додаткових діагностичних досліджень.