Англійцям належить на завтрак є “sireal”, вівсяну кашу.

Згадавши масу анекдотів на цю тему, спростувати таке твердження дуже складно. За аналогією, згадавши не менше анекдотів про українців і салі, від зворотного можна стверджувати, що на завтрак у нас воліють цей ні з чим не порівняний продукт. Хоча і противників такого звичаю величезна кількість. То хто ж харчується правильно? І справді сало – це добре?

Сказати, що любов до сала є національною рисою українців, не буде великим перебільшенням. І ця риса не завжди зрозуміла представникам інших національностей. Тим більше, що вживають його за унікальним рецептом: без копчення і без варення. У чистому вигляді, так би мовити.

Інший популярний вид жиру – “олія” – олія соняшнику. Обидва вони є цінними компонентами, без яких людині неможливо розвиватися і зберігати здоров’я.

ЗАЩО НАМ ЖИРИ? Роль жирів у світовому масштабі можна простежити на не одиничних прикладах тваринного світу. Перелітні птиці, істоти самі по собі загадкові, під час підготовки до далекого подорожі накопичують саме жири. Природа не допускає прорахунків у своїх діях: жири більш енергоємні, ніж вуглеводи, і вага перельотних птиц перед початком міграції на 50% складають жири.

Але роль “енергетичного комплексу” – не єдина в організмі. Органів без жиру у тваринному світі не буває, а значить, вони виконують ще й пластичну функцію. Шкіра буває гладкою та пружною завдяки жирам. Жирова тканина захищає в холодну пору року, тому закономірні зимові колівання у вазі. Жири є носіями жиророзчинних вітамінів та інших біологічно активних речовин.

Нарешті, ще одна роль жиру – механічна захист життєво важливих органів від забиття та зміщення.

ЛІКУВАЛЬНА СИЛА ЖИРІВ Тварінні жири майже повністю складаються з насичених жирних кислот, а рослинні – з ненасичених. Найбільш правильно вживати у їжу всі види жирів, а не обмежуватися одним із них.

Джерелами жиру є: м’ясо та м’ясопродукти (містять від 4 до 40 % жиру), молоко (від 2,8 до 6 %) та молочні продукти (до 10 – 30 %), яйця, риба, горіхи (у волоських) горіхах міститься близько 25 % жиру), олійні культури.

Овочі та фрукти бідні на жири, а мука та крупи містять їх у незначній кількості. Роль ненасичених жирів у життєдіяльності організму величезна. Без них неможливі зростання і розвиток людини. Ненасичені жирні кислоти містяться у рослинних оліях, у рибі та у деяких морських тварин.

Яке масло вибрати для себе? Соняшникова та оливкова олія містять велику кількість лінолевої кислоти – головного противника атеросклерозу. Найбільше кількість витамину Е містить кукурудзяну олію. Цей витамин називають витамином молодості та родючості. Воно активно попереджає процес старіння і сприяє обновленню клітин. Лляне масло корисне для шлунково-кишкового тракту. Олія з гарбузового насіння містить речовини, що пригнічують запальні процеси у сечостатевій системі. Соєва олія при регулярному вживанні знижує ризик виникнення раку. Кунжутна олія відмінно діє на кровотворення. Олія з волоських горіхів багата витаминами групи В, залізом та цинком.

СКІЛЬКИ ОЛІЇ НАМ ПОТРІБНО? Поляки сказали, а ми повторили: “що надто, то не здорово”. До проблеми кількості каші в маслі це має саме пряме відношення. Особливо в двох випадках: якщо масло – тварина, або якщо поняття “масло” застосували до суміші жирів рослинного та тваринного походження, тобто маргарину. Хоча є думка, що будь-яка олія, у тому числі і наша рідна “олія”, стають вредними для організму, якщо вони споживаються саме у вигляді сумішей (приготування м’ясних продуктів на рослинних оліях, соуси із сумішей олій і т. д. ). У продуктах тваринного походження міститься “ворог людства №1” на сучасному етапі – холестерин. Його звинувачують у розвитку атеросклерозу та смерті мільйонів людей у ​​всьому світі щорічно.

Антихолестеринова пропаганда вже має свої результати у США та Європі. До речі, дуже неоднозначні. Зворотний бік малого споживання холестерину – астенічні, депресивні та інші серйозні розлади у прихильників таких дієт – по-перше.

І по-друге, ефект від впровадження гіпохолестеринових дієт не такий значний, як очікувалося. Переїдання зі значним зниженням рухової активності призводить до хвороб серця, до таких самих хвороб призводить і недостатня кількість білка в щоденному раціоні. Тому споживання продуктів, багатих на холестерин, варто обмежувати – до розумних меж. У олії холестерину в 2 рази більше, ніж у свинячому салі та інших жирах тваринного походження. Багато його у жирні сорти м’яса, яловичої печінки, у жирі риб.

Вважають, що атеросклероз виникає не тільки і не стільки від надлишку холестерину в їжі, скільки від браку в ній речовин-антиоксидантів в особі вітамінів, що перешкоджають його окисленню.

Згадаймо, в якому оточенні з’являлося сало на столах наших предків: лук, чеснок, огірок, квашена капуста, які є дуже сильними антиоксидантами. А головне, знали міру, щоб не стати героєм наказки “дурний, як сало без хліба”. Існує повір’я, що запорізькі козаки ввели в звичай вживати в їжу сало, щоб наслідувати басурманів, які свинину на нюх не виносили. У наші дні це вже неактуально.

Однак, і в третьому тисячолітті українець не обходиться без цього, що став прозивним продуктом. Сало містить арахідонову кислоту, яка є однією з незамінних жирних кислот, будує клітинні мембрани, міститься в ферментах сердечної м’язи, у багатьох гормонах.