Носова кровотеча, також відома як епістаксис, є станом, при якому кров витікає із порожнини носа. Воно може проявлятися як кров, що витікає з носових ходів, так і кров, що стікає в горло. Незважаючи на те що більшість випадків носової кровотечі минає самостійно і зазвичай не становить серйозного ризику, іноді вони можуть бути пов’язані з більш серйозними станами, особливо в осіб похилого віку та пацієнтів із супутніми захворюваннями. Цей стан може бути спричинений різними факторами, включаючи травму, захворювання, зміни кліматичних умов та інші причини. Носові кровотечі — поширена медична проблема, яка безпосередньо впливає на якість життя пацієнтів.

Причини носових кровотеч

Найбільш поширеними причинами носових кровотеч є травма, зміни в навколишньому середовищі, застосування деяких лікарських засобів та наявність певних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія та захворювання, пов’язані з порушенням згортання крові. Носові кровотечі зазвичай відбуваються у передній частині носа, де розташовується більшість кровоносних судин. Усі причини можна розділити на місцеві та загальні.

Місцеві причини носових кровотеч

Місцеві причини носових кровотеч безпосередньо пов’язані зі станом кровоносних судин у порожнині носа. До них належать:

Травма носа, що спричиняє порушення цілісності кровоносних судин.
Стороннє тіло в носі, що викликає подразнення або пошкодження слизової оболонки носа (особливо у дітей).
Запальні процеси, такі як гострі респіраторні вірусні інфекції, хронічний синусит або алергічний риніт.
Аномалії розвитку судинної системи порожнини носа, які можуть зробити судини більш уразливими для кровотечі.
Вдихання наркотиків, особливо кокаїну, що може пошкодити слизову оболонку носа.
Низька відносна вологість повітря, що вдихається, яка може сушити і подразнювати слизову оболонку носа.
Застосування деяких назальних спреїв, які можуть виявляти висушувальний ефект на слизову оболонку носа.
Оперативне втручання у порожнині носа, що може пошкодити кровоносні судини.

Загальні причини носових кровотеч

Загальні причини носових кровотеч зумовлюються чинниками, які впливають загальний стан організму чи систему кровообігу. До них належать:

Артеріальна гіпертензія, яка може підвищити тиск на стінки судин, включаючи судини носової порожнини.
Фізичне навантаження, перевтома, сонячний удар або перегрівання, що спричиняють збільшення кровотоку.
Застудні захворювання, які можуть подразнювати слизову оболонку носа.
Побічні ефекти препаратів, включаючи антикоагулянти.
Вживання алкоголю, що може спричинити розширення судин.
Захворювання крові, що спричиняє порушення нормального згортання крові.
Гормональні зміни, наприклад, у період вагітності, які можуть призводити до підвищення проникності судин.
Професійні ризики, такі як діяльність, пов’язана з різкими перепадами барометричного тиску.

Класифікація носових кровотеч

Носові кровотечі можуть бути класифіковані за різними критеріями, включаючи місцезнаходження, частоту, механізм походження, тип пошкодженої судини та об’єм крововтрати. Розуміння цієї класифікації може допомогти у діагностиці та лікуванні.

Класифікація за місцем розташування

Передня кровотеча: походить із передньої ділянки носа, зазвичай із зони Кіссельбаха.
Задня кровотеча: джерело знаходиться у задніх ділянках носа.
Однобічна кровотеча: кров витікає з носового ходу.
Двобічна кровотеча: кров витікає з обох носових ходів.

Класифікація за частотою

Спорадична кровотеча: відбувається одноразово чи рідко.
Рецидивна кровотеча: повторюється регулярно.

Класифікація за механізмом виникнення

Спонтанна кровотеча: без явної причини.
Травматична кровотеча: спричинена зовнішньою травмою, включаючи післяопераційні ускладнення.

Класифікація за типом пошкодженої судини

Венозна кровотеча: походить з венозних судин.
Артеріальна кровотеча: походить з артерій.
Капілярна кровотеча: походить з капілярів.

Класифікація за обсягом крововтрати

Незначна кровотеча: втрата кількох мілілітрів крові.
Помірна кровотеча: втрата менше 200 мл крові.
Масивна кровотеча: втрата більше ніж 200 мл крові.
Профузна кровотеча: втрата більше ніж 500 мл крові.

Масивна та профузна кровотеча потребують негайного медичного втручання, оскільки вони можуть спричинити серйозні ускладнення, включаючи геморагічний шок.

Симптоматика та діагностика носової кровотечі

Крім безпосередньої кровотечі з носа, існують додаткові симптоми, які можуть вказувати на основну проблему. До них належать запаморочення, слабкість, утруднене дихання, нудота та підвищене серцебиття. Важливими є докладний анамнез та фізичний огляд для визначення джерела кровотечі. У деяких випадках можуть бути потрібні додаткові діагностичні методи, такі як загальний аналіз крові, визначення протромбінового часу та активованого часткового тромбопластинового часу.

Носові кровотечі можуть виявлятися різними симптомами залежно від їх локалізації та обсягу крововтрати. Відмінність у симптоматиці передніх та задніх носових кровотеч, а також наслідки значної крововтрати потребують уважного медичного спостереження.

Симптоматика передньої носової кровотечі

Передню носову кровотечу, як правило, легко розпізнати: помітно витікання крові з одного або обох носових ходів, яке може бути крапельним або рясним.

Симптоматика задньої носової кровотечі

Задня носова кровотеча може бути менш помітною, оскільки кров часто стікає в горло, викликаючи згодом такі симптоми:

нудота;
криваве блювання;
кровохаркання;
поява чорного («дьогтеподібного») стулу, відомого як мелена.

Наслідки крововтрати

Симптоми носової кровотечі значною мірою залежать від обсягу крововтрати.

При невеликій крововтраті (кілька мілілітрів) загальний стан пацієнта зазвичай залишається стабільним. Однак в осіб, схильних до драматизації свого стану або тих, хто відчуває страх перед виглядом крові, можуть виникнути непритомність або істерика.

Довготривала кровотеча може викликати:

слабкість;
шум або дзвін у вухах;
миготіння «мушок» перед очима;
спрагу;
запаморочення;
прискорений пульс;
блідість шкіри та слизових оболонок;
поступовий розвиток задишки.

При втраті більше 20% об’єму крові може розвинутися геморагічний шок — небезпечний стан, що супроводжується:

загальмованістю та іншими порушеннями свідомості;
вираженою тахікардією (швидке серцебиття);
ниткоподібним пульсом;
різким зниженням артеріального тиску;
зменшенням або повною відсутністю сечі.

При виникненні цих симптомів пацієнту потрібне негайне медичне втручання.

Носова кровотеча у дітей

Носові кровотечі у дітей можуть викликатися різними чинниками, багато з яких пов’язані з серйозними захворюваннями. Особливості структури та розвитку дихальної системи у дітей роблять їх схильними до пошкоджень слизової оболонки носа, які можуть бути викликані різними механічними діями, такими як удари, травми або потрапляння сторонніх тіл у носові ходи.

Основні причини носових кровотеч у дітей

У разі коли у дітей з носа виділяється слиз із густими кров’яними згустками, можливий розвиток запального процесу в носовій порожнині, такого як синусит або риніт, що потребує медичного втручання.

Тривалі та часто повторювані кровотечі з носа у дітей, особливо у поєднанні з виникненням синців та гематом, можуть вказувати на наявність гемофілії або інших порушень згортання крові.

Загальне ослаблення імунної системи може призвести до кровотеч з носа у дітей. Це може бути викликано гіповітамінозом, при якому нестача вітамінів С і А робить стінки судин крихкими і схильними до пошкоджень. Навіть незначне фізичне навантаження може призвести до підвищеного тиску, розриву судин та кровотечі.

Сухе повітря в приміщеннях може стоншувати слизову оболонку носа, роблячи її більш уразливою для пошкоджень. Перегрів повітря у приміщенні та недостатнє провітрювання також можуть призводити до виникнення носових кровотеч.

Хронічний нежить може викликати ламкість і крихкість судин носа, що підвищує ризик кровотеч при частих гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ).

Порушення в роботі ендокринної системи та вегетосудинна дистонія можуть призвести до підвищення артеріального тиску, що є потенційною причиною витікання крові з носа.

Методи обстеження при носовій кровотечі

Обстеження при носовій кровотечі починається зі збирання анамнезу. Справжній анамнез допомагає встановити, з якого боку почалася кровотеча, хоча більшість носових кровотеч швидко стає двобічною. Визначають тривалість кровотечі можливі провокуючі фактори (наприклад чхання, сякання, тертя носа) та вжиті пацієнтом заходи для зупинки кровотечі.

Важливими симптомами, що супроводжують носову кровотечу, можуть бути наявність мелени, кривавого блювання (що може бути пов’язане з потраплянням крові в шлунок і подразненням його стінок), симптоми, схожі з інфекцією верхніх дихальних шляхів, закладеність носа або біль на обличчі.

У рамках системного опитування слід звернути увагу на наявність симптомів підвищеної кровотечі, включаючи дрібні гематоми, наявність крові в стулі або сечі, кровохаркання, а також надмірну кровотечу при чищенні зубів або легкій травмі.

Збір анамнезу також повинен включати уточнення можливих порушень згортання крові, у тому числі і в сімейному анамнезі, і станів, пов’язаних з тромбоцитарними або коагулятивними вадами, такими як пухлини, цироз печінки, ВІЛ або вагітність. Важливо також дізнатися про прийом пацієнтом лікарських засобів, які можуть викликати кровотечі, включаючи ацетилсаліцилову кислоту, інші нестероїдні протизапальні препарати, антиагреганти (наприклад клопідогрель), гепарин, варфарин та інші.

Об’єктивне обстеження при носовій кровотечі

Об’єктивне обстеження у разі носової кровотечі починається з перевірки основних фізіологічних показників, таких як частота серцевих скорочень та артеріальний тиск, щоб виявити ознаки дегідратації або вираженої гіпертензії. Якщо носова кровотеча активна, лікування починають відразу разом із обстеженням.

При активній кровотечі огляд пацієнта може бути утруднений. У цьому випадку головна мета — зупинити кровотечу, а потім провести детальне обстеження. Для огляду порожнини носа використовують носовий розширювач та лампу на лобі лікаря або головне дзеркало, що дає змогу залишити одну руку вільною для маніпуляцій.

Найчастіше джерело кровотечі з передньої частини носа можна побачити при прямому огляді. Якщо джерело кровотечі не виявлено, і у пацієнта відмічено лише 1–2 незначні епізоди кровотечі, додаткове обстеження може не знадобитися. Однак у разі тяжкої або повторюваної кровотечі, якщо джерело не визначено, може знадобитися використання ендоскопії.

У межах загального огляду лікар звертає увагу на ознаки порушень згортання крові, таких як наявність петехій, пурпури, телеангіектазій в ділянці навколо рота або на слизовій оболонці ротової порожнини, а також будь-яких аномальних утворень усередині носа.

Тривожні симптоми при носовій кровотечі

У разі носової кровотечі існує низка тривожних симптомів, на які слід звернути особливу увагу:

Ознаки гіповолемії чи геморагічного шоку. Гіповолемія — це стан, при якому кількість крові в організмі зменшена, що може призвести до недостатності кровопостачання органів. Геморагічний шок — це критичний стан, викликаний великою крововтратою.
Прийом антикоагулянтів. Антикоагулянти — це препарати, що запобігають утворенню кров’яних згустків, що може підвищити ризик кровотеч.
Шкірні ознаки кровоточивості: наявність петехій, пурпури, телеангіектазій або інших шкірних проявів кровоточивості може вказувати на порушення згортання крові.
Кровотеча не зупиняється при прямому притисканні або використанні тампона, просоченого судинозвужувальним препаратом. Якщо кровотеча триває, незважаючи на застосування стандартних методів її зупинки, це може вказувати на серйозні проблеми зі згортанням крові або на наявність значного джерела кровотечі.
Часті рецидивні носові кровотечі нез’ясованої етіології. Якщо у пацієнта регулярно виникають епізоди носової кровотечі, причини яких не вдається встановити, це може бути тривожним знаком і потребувати додаткового обстеження.

Діагностика носових кровотеч у дітей

Діагностика носових кровотеч у дітей, як і у дорослих, проводиться через зовнішній огляд та огляд порожнини носа, носоглотки та глотки. У деяких випадках може бути необхідно відрізнити носові кровотечі від кровотеч з інших органів, таких як легені, стравохід або шлунок, оскільки в цих випадках кров може потрапити в носову порожнину і потім витікати з носа. У такому разі пацієнту може знадобитися консультація з іншими фахівцями для виявлення джерела кровотечі.

Медична допомога та лікування

Лікування носової кровотечі спрямоване на такі ключові цілі:

припинення поточного епізоду кровотечі;
запобігання повторним випадкам кровотечі;
відновлення втраченого об’єму крові, якщо є відповідні симптоми — слабкість, блідість шкіри, підвищення пульсу, зниження артеріального тиску та рівня гемоглобіну в крові.

Перша допомога при незначній кровотечі з передніх частин носа (найпоширеніший випадок)

Механічний тиск: затисніть ніс пальцями, щоб чинити тиск на ділянку, звідки йде кров. Це може допомогти сформувати потік і зупинити кровотечу.
Холодний компрес або лід: прикладіть холодний компрес або лід до носа. Холод допомагає звужувати судини, що може зменшити кровотечу.
Застосування судинозвужувальних засобів: можна використовувати ватний тампон, змочений судинозвужувальним засобом, і ввести його в носовий хід, що кровоточить.
Правильне положення голови: при кровотечі з носа голову слід нахилити вперед, а не назад. Це запобігає потраплянню крові в горлянку, що може спричинити нудоту або потрапляння крові в дихальні шляхи.

Професійне медичне втручання

При сильних або тривалих кровотечах, а також якщо кровотеча не зупиняється після першої допомоги, необхідно звернутися до медичного фахівця. Лікар може застосувати різні методи для зупинки кровотечі та запобігання його повторенню, включаючи лікарські засоби, кріотерапію або хірургічне втручання.

Способи зупинки кровотечі

Лікарі можуть використовувати кілька стратегій для зупинки кровотечі з носа та підтримки гідратації пацієнта. Ось основні методи:

Механічні методи. Включають різні форми тампонади носа, тобто введення в носові ходи тампонів з різних матеріалів, таких як марля, поролон, полімерні речовини та інші.
Хімічні способи. При цьому методі судина, що кровоточить, припікається хімічними речовинами.
Фізичні (термічні) способи. Локальне використання високих або низьких температур на ділянку, що кровоточить, а також припікання за допомогою спеціального інструменту, який називають електрокоагулятором.
Біологічні способи. Використання біологічних тканин тампонади носа.
Фармакологічні методи. Застосування лікарських засобів, які сприяють згортанню крові.
Хірургічні методи. У разі серйозних носових кровотеч, які не піддаються консервативній терапії, можуть проводитися операції, включаючи перетин або перев’язку судин, що кровоточать, емболізацію судин (блокування просвіту судини за допомогою різних матеріалів) та інше.
Комбіновані методи. Поєднання кількох із вищезазначених методів лікування.

При носовій кровотечі, викликаній підвищенням артеріального тиску, дуже важливим є призначення препаратів, які допомагають його знизити.

У разі значної втрати крові важливо провести відновлення об’єму рідини в організмі. Це може включати внутрішньовенне краплинне введення медичних розчинів та, у більш тяжких випадках, переливання донорської крові або її компонентів. Ці процедури допоможуть відновити рівень гемоглобіну та покращити загальний стан пацієнта.

Можливості сучасних методик при лікуванні носової кровотечі

При синдромі Рандю — Ослера — Вебера, що характеризується множинними телеангіектазіями та носовими кровотечами, дерматопластика носової перегородки може суттєво знизити частоту кровотеч та покращити стан пацієнтів з анемією. У процесі цієї операції можливе одночасне застосування лазера для коагуляції судин, що посилює ефект від втручання.

Ще одним сучасним і ефективним методом є селективна емболізація — процедура, при якій матеріал, що блокує кровообіг, вводиться в судину, що викликає кровотечу. Цей метод особливо корисний у випадках, коли хірургічне втручання не дає очікуваних результатів або за наявності протипоказань до загальної анестезії.

Застосування нових ендоскопічних інструментів також робить трансназальні операції більш ефективними, даючи змогу максимально точно працювати в носових пазухах і мінімізувати травму.

Для пацієнтів із серйозними захворюваннями печінки, такими як цироз, особлива увага приділяється профілактиці гепатичної енцефалопатії, яка може виникнути при проковтуванні великої кількості крові. Для цього рекомендується використовувати очисні клізми та проносні засоби. Крім того, для запобігання бактеріальному розкладу крові та всмоктуванню аміаку може бути запропонована стерилізація шлунково-кишкового тракту за допомогою антибіотиків, таких як неоміцин, який приймають перорально в дозі 1 г 4 рази на добу.

Заходи запобігання носовій кровотечі (профілактика)

Існують різні способи запобігання кровотечі з носа, які можна легко застосовувати у повсякденному житті. Ось деякі з них:

Гідратація повітря. Підтримка оптимальної вологості повітря в приміщенні, особливо у зимовий період або в умовах сухого клімату, щоб слизова оболонка носа залишалася зволоженою.
Зволоження слизової оболонки носа. Використання сольових розчинів може допомогти підтримувати слизову оболонку носа у зволоженому стані.
Уникнення травм. Дуже важливо захищати ніс, обличчя та голову від будь-яких травматичних впливів.
Уникнення впливу подразнювальних речовин. Вдихання токсичних або подразнювальних речовин може пошкоджувати слизову оболонку носа та спричинити кровотечу.
Контроль алергії. Своєчасне лікування алергії може допомогти запобігти розвитку запалення та пошкодженню судин слизової оболонки носа.
Попередження розвитку гострих респіраторних вірусних (ГРВІ) та інших інфекцій. Слід дотримуватися здорового способу життя, уникати шкідливих звичок, проходити регулярні процедури загартовування, мінімізувати контакт з хворими і використовувати індивідуальні засоби захисту, такі як маски або марлеві пов’язки.
Контроль за артеріальним тиском. Регулярний медичний контроль артеріального тиску та вжиття заходів для його стабілізації можуть допомогти запобігти носовій кровотечі.
Регулярний контроль згортання крові. У разі застосування ліків, що впливають на згортання крові, регулярний медичний контроль допоможе своєчасно виявити та скоригувати можливі порушення.

Загальні помилки при наданні допомоги при носовій кровотечі

Важливо знати, яких дій слід уникати при носовій кровотечі, щоб не погіршити стан та не викликати додаткових ускладнень. Ось дві поширені помилки, які люди часто роблять у таких випадках:

Закидання голови назад. Це, мабуть, одна з найпоширеніших помилок. Ця дія може призвести до потрапляння крові в горло та дихальні шляхи, що може спричинити нудоту або навіть задишку.
Сякання. Хоча здається, що очищення носа допоможе зупинити кровотечу, проте, навпаки, може посилити його. Сякання може спричинити додаткове пошкодження або подразнення запалених або пошкоджених судин, посиливши кровотечу.

Ситуації, які потребують термінової медичної допомоги при носовій кровотечі

Існують випадки, коли носова кровотеча є симптомом серйозного стану або потребує негайної медичної допомоги. Нижче наведено деякі з цих ситуацій:

Втрата свідомості. Якщо людина втрачає свідомість під час або після носової кровотечі, це може вказувати на серйозну втрату крові або інший серйозний стан, який потребує негайної медичної допомоги.
Сильна кровотеча. Якщо кров тече сильним потоком і не зупиняється після застосування першої допомоги, необхідно терміново звертатися до лікаря.
Кровотеча супроводжується виділенням прозорої рідини. Це може бути ознакою перелому основи черепа, особливо після травми, що потребує термінового медичного втручання.
Поява блювання із кров’ю. Це може вказувати на кровотечу в стравоході чи шлунку, що також потребує негайної медичної допомоги.
Виділення пінної крові. Це може свідчити про травму легень, що є критичним станом і потребує термінової допомоги.
Пацієнти із цукровим діабетом. Носова кровотеча може бути пов’язана із проблемами кровоносної системи, пов’язаними з цукровим діабетом. У цьому разі також потрібне термінове звернення до лікаря.
Погане згортання крові. Якщо у пацієнта відомі проблеми зі згортанням крові, будь-яка кровотеча може бути потенційно небезпечною і потребувати термінового медичного втручання.

Висновок

Носові кровотечі — поширене і зазвичай безпечне захворювання, яке, однак, може стати серйозною проблемою у разі невдалого самостійного лікування або наявності супутніх захворювань. Важливо знати основні методи першої допомоги та звертатися до лікаря за необхідності.