Пупкова грижа у дітей

Пупкова грижа у дітей – Зміщення внутрішніх органів (кишкового тракту, великого сальника) за межі передньої черевної стінки через пупкове кільце. Пупкова грижа у дітей проявляється округлим або овальним випинанням в області пупка, що збільшується при напруженні; у поодиноких випадках – утиском. Пупкова грижа в дітей віком розпізнається виходячи з огляду; додатково можуть виконуватися УЗД та рентгенографія органів черевної порожнини. Методи лікування пупкової грижі у дітей включають масаж передньої черевної стінки, ЛФК, накладання лейкопластирної пов’язки; у деяких випадках – хірургічне усунення грижі.

Пупкова грижа у дітей – грижа передньої черевної стінки, при якій відбувається випинання внутрішніх органів через розширення пупкового кільця. Пупкова грижа зустрічається у кожної п’ятої доношеної та кожної третьої недоношеної дитини, що дозволяє вважати дану патологію однією з найбільш поширеної в педіатрії та хірургії дитячого віку. Серед загальної кількості гриж, що зустрічаються у дітей (пахвинних, стегнових, вентральних, білої лінії живота та ін), пупкові грижі становлять 12-15%. Найчастіше пупкові грижі зустрічаються у дівчаток і виявляються до 10-річного віку. Найчастіше пупкові грижі в дітей віком мають невелику величину; у поодиноких випадках досягають значних розмірів і обмежуються.

У нормі у новонароджених після відпадання пуповини пупкове кільце замикається, а отвір облітерується рубцево-сполучною тканиною. У багатьох дітей нижня частина пупкового кільця, що містить сечову протоку і пупкові артерії, добре скорочується, а верхня, що містить пупкову вену, не має м’язової оболонки і скорочується слабо. Важливу участь у зміцненні пупкового кільця беруть черевні м’язи, що забезпечують додаткове стягування отвору. Доки процеси облітерації пупкового кільця не завершені, будь-яке підвищення внутрішньочеревного тиску може спровокувати вихід очеревини, сальника і петель кишечника в навколопупковий простір. Таким чином, пупкова грижа у дітей формується внаслідок незарощення пупкового кільця та слабкості очеревинної фасції.

Як основний фактор, що призводить до виникнення пупкової грижі у дітей, розглядається спадково обумовлена ​​слабкість очеревинної фасції. Так, за наявності в дитинстві в одного з батьків пупкової грижі ризик її виникнення у дитини становить 70%. Крім цього, формуванню пупкової грижі сприяють різні захворювання дітей, що супроводжуються збільшенням внутрішньочеревного тиску: кашлюк, бронхіт, пневмонія, дизентерія, дисбактеріоз, лактазна недостатність, запори, фімоз та ін. Кашель або натужування сприяють ще більшому розширенню пупкового кільця і ​​збільшення При пупкових грижах у дітей у грижовий мішок зазвичай входить сальник та тонкий кишечник.

Пупкові грижі частіше зустрічаються у дітей, народжених раніше терміну, що страждають на синдром Дауна, вроджений гіпотиреоз, гіпотрофію, рахіт, асцит та інші захворювання, що знижують тонус м’язів черевної стінки.

Для зручності розгляду доцільно виділити ембріональні пупкові грижі (грижі пупкового канатика) та постнатальні пупкові грижі. Кожен із цих різновидів пупкових гриж у дітей відрізняється своїми анатомічними та клінічними особливостями, показаннями до хірургічного лікування.

Ембріональні пупкові грижі (грижі пуповини)

Формування ембріональної пупкової грижі відбувається ще ранньому ембріогенезі. Даний вид грижі у дітей фактично є евентрацією органів черевної порожнини внаслідок недорозвинення передньої черевної стінки. Ембріональні грижі рідкісні; зустрічаються приблизно у 2 випадках на 7000 пологів.

Ембріональної пупкової грижі у дітей зазвичай супроводжує розщеплення грудини, дефекти діафрагми, вроджені вади серця (зошит Фалло), недорозвинення лонного зчленування, ектопія сечового міхура, ущелини обличчя («заяча губа» і «вовча паща»), вроджена кишка кіста урахуса, атрезія ануса та ін.

При огляді дитини відразу після народження видно розташовані поза черевної порожнини і петлі кишечника і печінку, що просвічують через прозору оболонку. У процесі родового акта або в перші години життя дитини легко може статися розрив тонкої оболонки, що покриває пупу ембріональну грижу. У цьому випадку приєднання інфекції та подальше нагноєння викликають розвиток перитоніту, від якого діти гинуть, як правило, на третю добу життя. Іншими частими причинами загибелі новонароджених з ембріональною пупковою грижею служать пневмонія та сепсис. Найчастіше діти з такими важкими вадами нежиттєздатні.

Грижі пупкового канатика (зародкові чи пуповинні грижі у дітей, омфалоцеле) формуються на 3 місяці внутрішньоутробного розвитку внаслідок затримки розвитку очеревини. Грижі пупкового канатика зустрічаються із частотою 1:3000-5000 пологів.

Грижа пупкового канатика покрита тришаровою оболонкою, що складається з амніону, сторожевого колодця і очеревини. Грижове випинання, що включає петлі кишечника та частину печінки, переходить на пупковий канатик, збільшується при плачі дитини. Розміри зародкової грижі можуть варіювати від невеликих (до 5 см) до гігантських (понад 10 см).

Найбільш важким ускладненням грижі пупкового канатика є розрив оболонок грижового мішка, що може спричинити випадання нутрощів і подальший розвиток перитоніту. Дітям з пуповинною грижею показано термінове хірургічне втручання у перші години після народження. Летальність при цьому уродженому дефекті становить 20-60%.

Постнатальні пупкові грижі у дітей

Постнатальні пупкові грижі у дітей найчастіше виявляються у перші 2-3 місяці або на першому році життя. Основним, а іноді і єдиним проявом пупкової грижі у дітей служить наявність в області пупка округлого або овального випинання, яке збільшується при напрузі дитини (плаче, напруженні, кашлі) і зменшується або зникає в лежачому положенні. Грижове випинання покрите шкірою, іноді з ознаками пігментації. У більшості випадків пупкова грижа у дітей не викликає занепокоєння та дискомфортних відчуттів. Однак при великих грижових дефектах старші діти можуть скаржитися на колікоподібні болі в животі, нудоту, запори, болючість у ділянці випинання.

Утиск пупкової грижі у дітей виникає відносно рідко. У тому випадку, коли відбувається странгуляція частини кишечника, відзначається непоправність грижі, збільшення в розмірах і зміна кольору шкіри грижового випинання, нудота і блювання, здуття живота, виражені болючі відчуття. Утиск пупкової грижі у дітей може призвести до механічної кишкової непрохідності та некрозу частини кишечника.

Зазвичай наявність пупкової грижі в дітей віком встановлюється педіатром чи дитячим хірургом при профілактичному огляді дитини на перші місяці життя. І тут при пальпації живота визначається розширення пупкового кільця. При підйомі голови та тулуба добре контурується розбіжність прямих м’язів живота та грижове випинання.

Додаткові обстеження дітям з пупковою грижею зазвичай проводяться, якщо виникає питання про хірургічне лікування патології. У цьому випадку може знадобитися виконання УЗД органів черевної порожнини, оглядової рентгенографії черевної порожнини, рентгенографії пасажу барію по тонкому кишечнику, герніографії.

Ембріональні пупкові грижі у дітей необхідно виявляти ще в антенатальному періоді за допомогою акушерського УЗД. Також важливо проводити диференціальну діагностику між омфалоцеле та гастрошизисом (екстраумбілікальним розщепленням черевної стінки).

Оскільки пупкові грижі у дітей у переважній більшості випадків схильні до самостійного лікування, щодо них обґрунтована вичікувальна тактика. Самоліквідації грижі сприяють заходи, створені задля зміцнення передньої черевної стінки: викладання дитини на животик, масаж, ЛФК, плавання. Консервативне лікування пупкової грижі у дітей може включати накладання лейкопластирної пов’язки та носіння бандажу, які механічно закривають дефект. Зазвичай при діаметрі пупкового кільця, що не перевищує 1,5 см, грижі у дітей зникають самостійно до 5-7-річного віку.

Показаннями до оперативного лікування пупкової грижі у дітей є великі розміри, розлади травлення, відсутність спонтанного лікування в дошкільному віці, утиск грижі. У процесі герніопластики провадиться повернення вмісту в черевну порожнину, висічення грижового мішка, ушивання та зміцнення грижових воріт. Операція грижосічення в дітей віком триває трохи більше 30 хвилин і супроводжується хорошим косметичним результатом. Як правило, після кількох годин спостереження у клініці дитина може повернутися додому.

Утиск пупкової грижі у дітей диктує необхідність резекції некротизованої ділянки тонкої кишки з подальшим відновленням її цілісності.

При ембріональних грижах, що поєднуються з множинними вадами розвитку, прогноз виживання несприятливий. Постнатальні пупкові грижі в дітей віком ліквідуються самостійно чи з допомогою хірургічного лікування. Рецидиви пупкової грижі в дітей віком малоймовірні.

Самолікування пупкової грижі у дітей сприяє правильний фізичний розвиток дитини, достатня рухова активність, нормалізація діяльності кишечника, лікування супутніх захворювань, що супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску. Для своєчасного виявлення пупкової грижі важливе значення має диспансеризація дітей.