Стафілококове харчове отруєння

Стафілококове харчове отруєння – це токсикоінфекція, яка спричинена дією бактеріального токсину Staphylococcus aureus. Захворювання розвивається при вживанні зараженої їжі, переважно м’ясних продуктів, молока та кисломолочної продукції, кондитерських виробів із заварним кремом. Отруєння проявляється нудотою та блюванням, болями в животі, діареєю, які у неускладнених випадках проходять за 1-2 дні. Діагностика ґрунтується на клінічній картині, за показаннями проводять загальноклінічні та бактеріологічні аналізи. Лікування має підтримуючий характер: оральна або парентеральна регідратація, прийом сорбентів, дієта, що щадить.

Харчова токсикоінфекція (ПТІ) – група отруєнь, викликані дією як самих бактерій, а й їх токсинів, що накопичуються у продуктах харчування. Стафілококи знаходяться на другому місці серед причин ПТІ, поступаючись тільки сальмонел. Стафілококові харчові отруєння зустрічаються у людей будь-якого віку, не мають чіткої сезонності, поширені у всіх країнах світу. Хвороба не втрачає актуальності у практичній інфектології через високу частоту, можливості масових спалахів, ризик розвитку дегідратації та інших ускладнень.

Токсикоінфекція виникає під дією ентеротоксину, який продукується умовно-патогенними мікроорганізмами Staphylococcus aureus (золотистий стафілокок). За антигенною структурою бактеріальний токсин поділяється на 5 основних типів: A, B, C, D та Е, але зустрічаються і змішані варіанти. Ентеротоксин термостабільний та витримує кип’ятіння до 2 годин, активний у діапазоні pH 4,5-8,2, стійкий до низьких температур. У продуктах зберігається до 2 місяців.

Стафілококи, які продукують небезпечний токсин, також виявляють хорошу стійкість у навколишньому середовищі. У їжі вони живуть кілька тижнів, у пилу – до 6 місяців. Найкраще бактерії розмножуються в молочних та м’ясних продуктах, салатах із заправками, кондитерських виробах, рибних консервах. Одна з найчастіших причин отруєння – випічка із заварним кремом, у якій багато вологи, цукру та крохмалю, що створює ідеальне середовище для збудника.

Джерелом інфекції виступає безсимптомний бактеріоносій, людина з бактеріальними ураженнями шкіри (гнійнички, порізи, що нагноилися) або верхніх дихальних шляхів (фарингіт, ангіна). Якщо такий пацієнт працює у харчовій промисловості, закладі громадського харчування чи торгівлі, можливі масові спалахи стафілококового харчового отруєння. Рідше інфекційних патогенів виділяють тварини, які хворі на мастит, гнійні захворювання м’язів і печінки.

При стафілококовій харчовій токсикоінфекції інкубація збудника відбувається не в організмі пацієнта, а в харчовому продукті. До шлунково-кишкового тракту потрапляють готові ентеротоксини, які у короткий термін викликають характерні порушення здоров’я. На відміну від гострих кишкових інфекцій, для розвитку симптоматики необхідна висока концентрація патогенів і токсинів у їжі – понад мільйон мікробних тіл на 1 г.

Патологічні зміни переважно зумовлені дією токсину, тому такий стан називають стафілококовою харчовою інтоксикацією. Спочатку речовина подразнює стінки ШКТ, викликаючи симптомокомплекс гастриту або гастроентериту. Потім токсини можуть потрапляти до системного кровотоку, викликаючи токсемію, неспецифічне погіршення самопочуття, функціональні порушення з боку серцево-судинної системи.

Інкубаційний період при харчовому отруєнні стафілококової етіології становить від 30 хвилин до 8 годин після їди, в середньому він триває 2-4 години. Що більше небезпечного продукту з’їла людина, то швидше розвиваються ознаки отруєння. Потрібно враховувати, що стафілококовий токсин не руйнується навіть під дією чистого етанолу, тому популярна в суспільстві думка про «дезінфікуючі» властивості спиртного позбавлена ​​наукових підстав.

Стафілококове харчове отруєння починається раптово з нудоти, блювання і переймоподібних болів у животі. Спочатку больовий синдром має невизначений характер, через 2-3 години він локалізується в епігастрії або довкола пупка. Блювота спочатку рясна, містить з’їдену їжу і приносить полегшення, але після 3-5 разів стає мізерною з великим вмістом слизу та жовчі. Випита рідина може спровокувати блювотний рефлекс, тому багато людей обмежують питво.

Практично у всіх хворих слідом за блюванням починається діарея. Стілець водянистий або кашкоподібний зі звичайним кольором та запахом. Також спостерігаються загальні ознаки токсикоінфекції: біль голови, м’язові болі, слабкість, запаморочення. Найчастіше спостерігається підвищення температури тіла до субфебрильних значень. Іноді при стафілококовому харчовому отруєнні через 24-48 годин з’являються симптоми коліту.

Потраплення до організму великої кількості ентеротоксину провокує інфекційно-токсичний шок. При ІТШ спостерігається лихоманка, різке падіння артеріального тиску, порушення свідомості. Токсичне ураження кишечника може призвести до підвищення його проникності і потрапляння бактерій в кровотік, що в несприятливих ситуаціях завершується сепсисом. Іноді і натомість порушень електролітного обміну виникає гостра серцева недостатність.

Якщо не заповнюються втрати рідини, є ймовірність дегідратації, яка особливо важко протікає у дітей до 5 років. Ознаки тяжкого зневоднення включають зменшення об’єму сечі аж до анурії, гіпотонію, тахікардію, часте поверхневе дихання. Шкіра стає сухою і легко збирається в складки, знижується вироблення слини та слізної рідини. Спочатку людину мучить спрага, а при прогресуванні стану бажання пити зникає.

Ознаки токсикоінфекції потребують консультації сімейного лікаря (терапевта) чи інфекціоніста. У більшості випадків діагноз стафілококового харчового отруєння встановлюють клінічно за характерними ознаками, згадки про нещодавнє споживання потенційно небезпечної їжі. Розширена діагностика призначається пацієнтам із нетиповими симптомами або ускладненим перебігом ПТІ. Використовуються такі методи дослідження:

• Бактеріологічний аналіз. Виділення збудників з блювотних мас, промивних вод, випорожнень та залишків їжі дозволяє вивчити токсигенні властивості стафілококів та підтвердити діагноз. Дослідження особливо важливо при розслідуванні причин та пошуку джерела масового отруєння.
• Аналізи крові. Рівень гематокриту вказує на ступінь зневоднення організму, показники лейкоцитарної формули дозволяють виключити класичну бактеріальну ГКІ. Для уточнення ступеня тяжкості стану хворого та наявності дисфункції внутрішніх органів призначають біохімічний аналіз крові.

Диференційна діагностика

Стафілококове харчове отруєння диференціюють з отруєнням грибами, кишковими інфекціями, іншими варіантами ПТІ, спричиненими сальмонелами, шигелами, патогенними штамами кишкової палички, умовно-патогенною флорою. Сильні абдомінальні болі вимагають виключення гострого апендициту, тромбозу мезентеріальних судин та іншої хірургічної патології. У жінок диференціальну діагностику проводять із раннім токсикозом вагітності.

Долікарська допомога

З легкими формами харчової токсикоінфекції можна впоратися у домашніх умовах. Оскільки симптоми починаються невдовзі після вживання зараженої їжі, необхідно промити шлунок, щоб видалити частину токсинів та полегшити стан. Для цього потрібно випити близько 1,5 літрів підсоленої води, після чого натиснути на корінь язика та викликати блювоту. Процедуру можна повторити кілька разів до очищення.

Для корекції зневоднення рекомендується використовувати готові аптечні розчини глюкозо-сольові. Для зв’язування та виведення токсинів після промивання шлунка показані ентеросорбенти. Активоване вугілля не рекомендується через низьку ефективність.

Харчування при стафілококовому харчовому отруєнні має бути щадним. У першу добу бажано утриматися від їди, що не складає труднощів для більшості пацієнтів, оскільки апетит відсутній. Далі рекомендують слизові супи, каші на воді, відварене м’ясо та рибу, картопляне пюре, підсушений хліб та галетне печиво. Необхідно повністю виключити молоко, сирі овочі та фрукти, консерви та копченості на 2-3 дні.

Лікування в стаціонарі

Якщо перераховані вище заходи не допомагають, необхідно терміново проконсультуватися з лікарем. Госпіталізації підлягають пацієнти з тяжким перебігом стафілококового харчового отруєння, ознаками ускладнень, неприборканим блюванням. Терапія в інфекційному стаціонарі також показана дітям раннього віку із середньоважкою та тяжкою формою інтоксикації через підвищений ризик розвитку зневоднення, токсичного шоку та інших небезпечних наслідків.

При надходженні пацієнта в перші 12 годин після початку захворювання проводять зондове промивання шлунка із застосуванням розчину гідрокарбонату натрію в обсязі 3-5 л для дорослих. За свідченнями промивають кишечник за допомогою клізми. Для регідратації у стаціонарі застосовують парентеральні розчини з електролітами. Їхній обсяг розраховують з урахуванням ваги хворого, обсягу втраченої рідини, показників лабораторних аналізів.

При багаторазовому проносі призначають протидіарейні засоби для пригнічення перистальтики ШКТ. При порушеннях травлення з 2-го дня захворювання показані ферментні препарати, які покращують розщеплення та перетравлення їжі, прискорюють відновлення функцій ШКТ. Після ліквідації гострої симптоматики рекомендують прийом пробіотиків та пребіотиків для нормалізації порушеної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.

Прогноз при стафілококовому харчовому отруєнні сприятливий. Заходи профілактики спрямовані на запобігання зараженню продуктів. Усі співробітники харчової промисловості, громадського харчування та торгівлі повинні регулярно проходити медичні огляди та здавати мазки на бакпосів. За наявності ознак шкірної чи респіраторної інфекції працівника усувають до одужання. Також необхідно дотримуватись умов зберігання та реалізації готових страв, напівфабрикатів.

Важливу роль грають правила особистої профілактики харчової токсикоінфекції. Стафілококове обсіменіння не змінює органолептичних властивостей страв, тому при купівлі товарів у магазині потрібно перевіряти термін придатності, по можливості утриматися від позицій з відділів готової їжі в супермаркеті або вибирати страви без небезпечних продуктів (фарш, сметанні соуси, заварний крем). Не варто харчуватися у сумнівних кафе та ресторанах, особливо під час подорожей.