Синовіт плечового суглоба

Синовіт плечового суглоба – це гостре чи хронічне запалення синовіальної оболонки, що супроводжується утворенням ексудату чи випоту. Може бути інфекційним чи асептичним. Виникає внаслідок травм, хронічних дегенеративно-дистрофічних захворювань суглоба, ендокринних порушень, алергічних реакцій тощо. буд. Проявляється припухлістю, болем, обмеженням рухів та збільшенням обсягу суглоба. Діагноз уточнюють за допомогою рентгенографії, артропневмографії, артроскопії, КТ, МРТ, УЗД суглоба та дослідження синовіальної рідини. Лікування зазвичай консервативне.

Синовіт плечового суглоба – запальний процес у синовіальній (внутрішній) оболонці суглоба. Супроводжується скупченням зайвої кількості рідини. Зустрічається рідше за інших синовітів (наприклад, синовіта колінного суглоба). Лікування даного захворювання в залежності від основної патології, що викликала його, можуть здійснювати травматологи-ортопеди, ревматологи, алергологи та інші фахівці.

Синовіт плечового суглоба є реакцією на внутрішньосуглобове ушкодження, подразнення синовіальної оболонки пошкодженим фрагментом хряща чи кістки, недостатність зв’язкового апарату, порушення обмінних процесів, дію інфекційного агента чи алергену.

При хронічних синовітах серозне запалення трапляється рідко, переважають змішані форми. Хронічний серозно-фібриноїдний синовіт супроводжується утворенням ексудату, багатого на фібрин. Фібрин випадає у вигляді згустків та ниток, які у подальшому ущільнюються і можуть утворювати вільні внутрішньосуглобові тіла. При хронічному ворсинчастому (вілезному або віллезно-геморагічному) синовіті виявляються склерозовані та гіпертрофовані ворсинки внутрішньої оболонки, які можуть відшнуровуватися та формувати хондромні тіла та рисові тільця.

При гострих формах синовіту внутрішня оболонка капсули не змінюється, при хронічних фіброзному переродженні піддається і це провокує утворення порочного кола. Патологічно змінена синовіальна оболонка погано всмоктує рідину, формується хронічна рецидивна водянка суглоба, рідина, що накопичується, здавлює синовіальну оболонку, розтягує капсулу і зв’язки, негативно впливає на крово- і лімфообіг і провокує подальші дегенеративно-дистрофічні зміни.

Інфекційний синовіт зазвичай протікає гостро і супроводжується утворенням гнійного ексудату. Причиною розвитку цієї форми синовіту стає контактне, гематогенне або лімфогенне занесення інфекції. При контактному мікробному заплідненні патогенні мікроорганізми проникають у суглоб із садна, різаної, рваної або колотої рани, фурункула, абсцесу або флегмони в ділянці суглоба. Гематогенне та лімфогенне інфікування може спостерігатися при гострих інфекційних захворюваннях та гнійних осередках, розташованих у віддалених сегментах. При гематогенному поширенні мікроби проникають у плечовий суглоб через кров, при лімфогенному через лімфу.

У травматології та ортопедії синовіти поділяють на дві великі групи – інфекційні та асептичні. Найпоширеніші асептичні синовіти – травматичні, далі в порядку спадання слідують алергічні, неврогенні, спровоковані обмінними та ендокринними порушеннями і т. д. За течією асептичні синовіти можуть бути гострими або хронічними, за характером випоту – серозними, віллезно- сліпливими). Для гострих синовітів характерне серозне запалення з вираженою судинною реакцією синовіальної оболонки.

Пацієнт, який страждає на гострий асептичний синовіт, скаржиться на помірні або слабкі болі та дискомфорт у плечовому суглобі. Уражена область трохи набрякла, суглоб збільшений обсягом, контури згладжені. Іноді спостерігається нерезко виражена місцева гіперемія та гіпертермія. Рухи трохи обмежені. При пальпації визначається слабка болючість, при накопиченні великої кількості рідини виявляється флюктуація. У разі хронічного асептичного синовіту біль та набряк менш виражені, при тривалому перебігу переважають симптоми, зумовлені вторинними дегенеративними змінами у суглобі.

Гострий гнійний синовіт починається раптово, розвивається протягом кількох годин або днів і супроводжується різким болем, що посилюється при найменших рухах. Суглоб набряклий, округле плече, кісткові виступи згладжені, шкіра над ураженою областю гаряча, гіперемована. Пальпація різко болісна. Є ознаки загальної інтоксикації: підвищення температури тіла, розбитість, слабкість, нудота, озноб та біль голови. У крові виявляються запальні зміни.

Найбільш інформативними дослідженнями, що дозволяють визначити причину та характер запалення, є:

Лікування синовіту зазвичай консервативне. Пацієнту рекомендують спокій, при необхідності проводять іммобілізацію з використанням пов’язки косинки. При накопиченні великої кількості рідини суглоб пунктують. Призначають анальгетики та НПЗЗ, проводять ін’єкційні блокади, при інфекційному синовіті застосовують антибіотики. При хронічному асептичному процесі проводять корекцію метаболічних порушень з використанням інгібіторів протеолітичних ферментів (гіалуронідази, протеїнази, лізоциму) та стабілізаторів мембран лізосом (апротиніну).

Пацієнтів направляють на фізіотерапевтичні процедури: фонофорез із кортикостероїдними препаратами, УВЧ, магнітотерапію, електрофорез із кетопрофеном, гепарином та апротиніном. У відновлювальному періоді проводять ЛФК. Хірургічне втручання показано при затяжному перебігу хронічного синовіту, неефективності консервативної терапії та наявності незворотних змін у синовіальній оболонці. Залежно від поширеності та тяжкості процесу здійснюють тотальну, субтотальну або часткову синовектомію плечового суглоба. У післяопераційному періоді призначають антибіотики, фізіотерапію, ЛФК та ​​масаж.