Вагінальне дослідження

Піхвове дослідження проводять вказівним та середнім пальцями або лише вказівним пальцем однієї руки (при вузькій піхві). Перед дослідженням зовнішні статеві органи обробляють антисептиком. Пальцями іншої руки розводять статеві губи. Вказівний і середній палець правої руки дбайливо вводять у піхву, великий палець направляють до симфізу, мізинець і безіменний пальці притискають до долоні, а тильна сторона основних фаланг впирається в промежину.
В ході вагінального дослідження визначають стан тазового дна шляхом натискання на м’язи промежини з боку вологи і обмацування (розслаблення, гіпотрофія або атрофія м’язів), вказівним і великим пальцями промацують область розташування великих вестибулярних залоз, з боку передньо! стінки піхви промацують сечівник (ущільнення, болючість), а за наявності ознак запалення з неге беруть виділення для дослідження, визначають стан піхви: обсяг, складчастість, розтяжність, наявність патологічно; процесів (інфільтрати, рубці, стенози, пухлини, нориці, часом розвитку), виділяють особливості склепіння піхви (глибина, рухомість, болючість). Детально досліджують вагінальну частину шийки матки; її величину (гіпертрофія, гіпоплазія), форму (конічна, циліндрична, деформована рубцями, пухлинами кдндиломами), поверхня (гладка, горбиста), консистенцію (звичайна, розм’якшена при вагітності, щільна при раку, старечому склерозі), положення по провідній таза (спрямована допереду, кзади, вліво або вправо, піднята догори або опущена), стан зовнішнього зіва (закритий або відкритий, форма кругла, поперечна щілина, зяяння), рухливість шийки (надмірно рухома при опущенні та випаданні матки, нерухома або обмежено рухливий при запальних процесах, запущеному раку).