Вульвіт у дівчаток

Вульвіт у дівчаток – гостре або рецидивне запалення слизової оболонки, що вистилає зовнішні статеві органи. Вульвіт у дівчаток проявляється свербінням і печінням в області вульви, набряклістю та гіперемією статевих губ та навколишньої шкіри, виділеннями різного характеру зі статевих шляхів. Діагноз вульвіта у дівчаток ставиться на підставі даних огляду, вульво-і вагіноскопії, мікроскопії мазка, бактеріологічного посіву виділень зі статевих органів, ПЛР зішкріба та ін. Місцева терапія вульвіта у дівчаток включає сидячі ванни, УФО вульви, застосування мазей; Системна терапія визначається етіологією запального процесу.

Вульвіт у дівчаток – запальний процес у сфері зовнішніх геніталій, куди втягуються статеві губи, клітор, зовнішній отвір уретри, переддень піхви. У дитячому віці нерідко спостерігається поєднане запальне ураження вульви та піхви – вульвовагініт. У дівчаток від 1 до 8 років вульвіти і вагініти займають перше місце в структурі гінекологічної патології. Запальні процеси становлять 65-70% випадків всіх захворювань статевих органів у дитячій гінекології. Рецидивні вульвіти та вульвовагініти у дівчаток можуть спричинити порушення менструальної, статевої, репродуктивної функцій у зрілому віці. Крім цього, тривале і мляве запалення може порушувати узгоджену взаємодію гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи.

До розвитку вульвіта у дівчаток привертають анатомо-фізіологічні особливості статевих органів у дитячому віці. Насамперед, слід зазначити, що статеві шляхи новонароджених дівчаток стерильні; на 5-7 день життя слизова оболонка заселяється умовно-патогенною мікрофлорою. У перші роки життя вміст піхви мізерний, має слаболужну або нейтральну реакцію (рН 7,0); у мазку виявляються лейкоцити змішана флора (паличкова та кокова), відсутні лактобацили. На початок статевого дозрівання (8-9 років) з’являються лактобактерії, епітелій піхви починає виробляти глікоген, реакція вагінального середовища стає кислою (рН 4,0-4,5). І лише з появою менструацій мікрофлора піхви дівчат-підлітків наближається за кількісним та якісним складом до мікробіоценозу жінок репродуктивного віку.

Проникнення інфекції полегшують зниження місцевої антиінфекційної захисту, що у процесі становлення (рівня секреторних імуноглобулінів А, лізоциму, фагоцитозу, системи комплементу), недостатні бактерицидні функції шкіри, гормональний спокій.

Безпосередньою причиною вульвіту у дитини найчастіше виступає інфекція: неспецифічна (умовно-патогенна аеробна та анаеробна флора, віруси, дріжджові грибки, найпростіші) або специфічна (гонококи, хламідії, мікобактерії туберкульозу, дифтерійна). Специфічна інфекція у дитячому віці може передаватися різними шляхами: у ранньому віці переважним є побутовий шлях (при недотриманні гігієни, через предмети догляду та місця загального користування); у дівчат, які мають досвід сексуальних стосунків – статевий шлях. Вульвіт у новонароджених дівчаток може бути обумовлений трансплацентарним зараженням або інфікуванням під час пологів, при проходженні дитини через обсіменені родові шляхи.

Нерідко вульвіт у дівчаток розвивається внаслідок глистової інвазії (ентеробіозу), потрапляння стороннього тіла (травинок, піщинок, комах, сторонніх предметів), мастурбації, порушення реактивності організму при вторинній інфекції (наприклад, дифтерії зіва, хронічному тонзиліті, карієсі та ін.).

Виникненню мікотичного вульвіту у дівчаток сприяє лікування антибіотиками, гіповітамінози, імунодефіцит, ендокринні порушення (насамперед цукровий діабет). Вульва і піхва у дівчаток може уражатися вірусами грипу, герпесу, парагрипу, аденовірусом, цитомегаловірусом, папіломавірусом та ін. Рідше у дівчаток спостерігається алергічний (атопічний) вульвіт, як реакція на деякі аліментарні фактори (цитрусові, шоколад і шоколад). або миючі засоби з добавками, гігієнічні прокладки. У немовлят причиною запалення може послужити пелюшковий дерматит.

Підтримка вульвіта може визначатися аномаліями будови геніталій дівчинки (низьким розташуванням отвору уретри, відсутністю задньої спайки, зяянням статевої щілини, аномаліями розвитку зовнішніх статевих органів), а також функціональними особливостями (нейрогенным сечовим міхуром, вагінально-уретральним рефлюксом). Свою роль протягом вульвіта у дівчаток грає постійне носіння підгузків, мікротравми зовнішніх геніталій тугим білизною, недотримання інтимної гігієни, неправильна техніка підмивання дитини.

Слизова оболонка статевих органів у дівчаток дуже тонка і ранима, тому часте і старанне підмивання, особливо з милом, може легко призводити до порушення цілісності епітеліальних покривів, зниження місцевого імунного бар’єру та розвитку вульвіту.

Вульвіт у дівчаток може мати гострий (до 1 місяця), підгострий (до 3 місяців) і хронічний перебіг (більше 3 місяців). Залежно від причинного фактора, вульвіти у дівчаток поділяються на інфекційні та неінфекційні.

Інфекційні вульвіти у дівчаток, у свою чергу, представлені неспецифічними запаленнями (викликаними умовно-патогенною флорою, в нормі присутньої на вульві дитини) та специфічними запальними процесами (гонорейним, хламідійним, трихоманадним, герпетичним, уреаплазмовим.

До первинно-неінфекційних вульвітів у дівчаток відносять випадки захворювання, пов’язані з чужорідними тілами, глистної інвазією, онанізмом, зміною реактивності організму при цукровому діабеті, дисметаболічної нефропатії, дисбактеріозі кишечника, алергічних захворюваннях, гострих вірусних і інфекційних.

Найчастіше у дівчат дошкільного віку зустрічаються неспецифічні вульвіти, що мають хронічний перебіг.

Ознаки гострого вульвіта у дитини характеризуються почервонінням та набряком статевих губ та клітора. Гіперемія та мацерація можуть поширюватися на шкіру лобка, пахвинної області та стегон. При вульвіті дівчаток турбують свербіж і печіння у промежині, що посилюються при сечовипусканні, дотиках, рухах. Маленькі діти виражають свої фізичні відчуття занепокоєнням та плачем; старші дівчата постійно чіпають і розчісують статеві органи, скаржаться на дискомфорт, свербіж, болючість. Іноді, особливо при специфічних формах вульвіту у дівчаток, на слизовій оболонці статевих органів з’являються ерозії та виразки.

Характерним симптомом вульвіту та вульвовагініту у дівчаток є наявність виділень зі статевих шляхів (білів). Виділення можуть мати різний характер: частіше вони рідкі і прозорі, але можуть бути кров’яними або гнійними. Так, при вульвіті, викликаному кишковою паличкою, у дівчаток з’являються виділення жовто-зеленого кольору з неприємним фекальним запахом. При стафілококовому вульвіті у дівчаток білі жовті та в’язкі, при кандидозному вульвіті – білі, густі, сирної консистенції.

У деяких випадках вульвіт у дівчаток може супроводжуватися загальною симптоматикою – температурною реакцією, збільшенням лімфовузлів. Поведінка дитини стає нервозною, відзначається поганий сон, дратівливість, плаксивість, підвищена збудливість. При вульвіті, викликаному гостриками, у дівчаток відзначається гіперемія та потовщення анальних складок, біль у животі, зниження апетиту.

При хронічному вульвіті у дівчаток гіперемія та набряк зменшуються; зберігаються свербіж та виділення зі статевих шляхів. Рецидивуючий перебіг вульвіта у дівчаток часто супроводжується ускладненнями: синехіями малих статевих губ, атрезією піхви, уретритом, циститом, ерозією шийки матки, імбібіцією (зміною кольору вульви).

Вульвіт у дівчаток може бути діагностований педіатром, проте подальше обстеження та спостереження дитини має здійснюватись дитячим гінекологом. Для з’ясування етіології вульвіту у дівчаток важливим є вивчення анамнезу (супутніх захворювань, що провокують моментів) та скарг.

При огляді статевих органів виявляється гіперемія та набряклість вульви, мацерація слизової оболонки, виділення зі статевих шляхів. Діагностиці вульвіту та вульвовагініту у дівчаток допомагають інструментальні методи дослідження – вульвоскопія та вагіноскопія. Особливо незамінна вагіноскопія видалення сторонніх тіл піхви.

Для визначення етіології вульвіту у дівчаток проводиться мікроскопічне дослідження мазка та бактеріологічний посів виділень на мікрофлору та чутливість до антибіотиків. При підозрі на специфічну природу вульвіта у дівчаток виконуються дослідження зіскрібків методом ПЛР. В обов’язковому порядку досліджуються загальний аналіз сечі та крові, цукор крові, загальний та алергенспецифічні IgE, бакпосів сечі, зішкріб на ентеробіоз, аналіз калу на яйця гельмінтів, кал на дисбактеріоз.

За потреби дитини консультують інші дитячі фахівці: дитячий ендокринолог, дитячий алерголог, дитячий гастроентеролог та ін.

Терапія вульвіта у дівчаток спрямована на усунення запального процесу та усунення причини захворювання. Особлива увага приділяється гігієні статевих органів: проводяться сидячі ванни з настоями трав (ромашки, календули, звіробою та ін), обмивання зовнішніх статевих органів антисептиками (р-ром марганцівки, фурациліну), санація піхви за допомогою тонкого піхвового иррига. Для усунення сверблячки та дискомфорту рекомендуються протизапальні мазі та свічки, седативні препарати.

При бактеріальних вульвітах у дівчаток показано призначення антибактеріальних препаратів; при грибкових – протигрибкових засобів всередину та місцево у вигляді мазей та кремів. При вульвовагініті, зумовленому наявністю стороннього тіла, провадиться його видалення. У разі глистної інвазії дитині показано дегельмітизацію. У комплексі лікування вульвіта у дівчаток необхідне проведення санації хронічних осередків інфекції. Як загальнозміцнювальну терапію застосовують полівітаміни, імуномодулятори, еубіотики. При вираженому свербежі чи алергічній реакції призначають антигістамінні засоби.

З методів фізіотерапії при вульвіті у дівчаток добре зарекомендували себе УФО вульви, ультрафонофорез із гелями, мазями та розчинами антисептиків, дарсонвалізація.

Питання профілактики вульвіту вимагають виховання правильних гігієнічних навичок у молодих батьків та самих дівчаток. Гігієну статевих органів у дівчаток слід здійснювати щодня – обов’язково після дефекації та перед сном. Догляд за зовнішніми геніталіями включає омивання вульви, області промежини та ануса водою у напрямку спереду назад. Використовувати нейтральне дитяче мило (рН 7,0) рекомендується не частіше 2-3 разів на тиждень. Дівчатка повинні мати окреме банне приладдя (мочалки, рушники).

Для попередження вульвіту у дівчаток і дівчат слід відмовитися від носіння нижньої білизни, що облягає тісного одягу; своєчасно замінювати гігієнічні прокладки, стежити за повноцінним харчуванням дітей, лікувати супутню патологію тощо.