Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Вузлова мастопатія
Вузлова мастопатія – доброякісні дисгормональні зміни молочних залоз, що характеризуються утворенням вузлів та кіст у тканинах. Вузлова мастопатія проявляється наявністю ущільнень у грудях, масталгією, набуханням та чутливістю грудей перед менструацією, виділеннями із сосків. Діагностувати вузлову мастопатію дозволяє проведення УЗД, мамографії, дослідження проток залози, біопсії. Лікування вузлової мастопатії включає корекцію фонових порушень (запальних, ендокринних, нейрогуморальних), проведення секторальної резекції або енуклеації кісти молочної залози.
Загальні відомості
Вузлова мастопатія (локалізований аденоматоз) – осередкова форма фіброзно-кістозного захворювання молочних залоз. Онкологія та мамологія розглядають даний вид мастопатії як передпухлинний процес, на тлі якого підвищується ризик розвитку раку молочної залози. Вузлові ущільнення можуть мати одиночний або множинний характер, виявлятися в одній або обох молочних залозах. Вузлові утворення визначаються, як правило, на тлі ознак дифузної мастопатії – грубої часточності, тяжкості, зернистості, болючості поза вузлами та виділеннями з сосків.
Вузлова мастопатія
Класифікація форм вузлової мастопатії
Клінічними формами вузлової мастопатії можуть виступати фіброаденоми, кісти, внутрішньопротокові папіломи, листоподібні пухлини, ліпоми, ліпогранульоми, ангіоми, гамартоми. З урахуванням переважних змін сполучної тканини гістологічно розрізняють фіброзно-кістозну, фіброзну та долькову (залізисту) форми вузлової мастопатії. Морфологічні зміни при вузловій мастопатії представлені великими кістозними порожнинами, сосочковими розростаннями, вираженою проліферацією епітелію (багатошаровістю, поліморфністю, укрупненням ядер, збільшенням кількості мітозів тощо).
За ступенем вираженості проліферативних процесів епітелію форма вузлової мастопатії може бути простою або проліферуючою. Пролиферирующая вузлова мастопатія сприймається як предрак, оскільки найчастіше піддається малігнізації.
Причини розвитку вузлової мастопатії
Пік захворюваності на вузлову мастопатію припадає на 35-45 років, що можна пояснити з точки зору особливостей жіночої фізіології. Щомісячні циклічні зміни в організмі жінки репродуктивного періоду відбуваються під впливом двох основних гормонів – прогестерону та естрогену, які забезпечують двофазний характер менструального циклу та викликають певні процеси у тканинах молочних залоз.
У нормі першу фазу менструального циклу естрогени стимулюють проліферативні зміни в залозах; у другу фазу під впливом гормону-антагоніста прогестерону процеси проліферації гальмуються. На тлі дисбалансу цих гормонів (надлишку естрогенів та нестачі прогестерону) відбувається надмірна неконтрольована проліферація тканин молочної залози, що призводить до розвитку спочатку дифузної, а потім і вузлової мастопатії.
Іноді основу розвитку вузлової мастопатії може лежати надлишкова вироблення гормону гіпофізу – пролактину. Зазвичай збільшення секреції пролактину відбувається під час вагітності та лактації, сприяючи утворенню молока. Однак при надмірній секреції пролактину поза вагітністю також може розвиватися вузлова мастопатія.
Гормональний дисбаланс, що призводить до розвитку вузлової мастопатії, може провокуватися частими штучними абортами, тривалим стресом, неврозами, обмінними порушеннями (цукровим діабетом, гіпотиреозом, ожирінням, хронічним гепатитом), гінекологічними захворюваннями (аднекситами), ендометр.
До вузлової мастопатії спричиняє спадковість, ранній початок менструацій або пізній настання клімаксу, відсутність вагітності та пологів до 30 років, короткий або тривалий період лактації, травми грудей (наприклад, забій молочних залоз), шкідливі звички, безконтрольна гормональна контрацепція, дисбактері.
Симптоми вузлової мастопатії
Прояви вузлової мастопатії характеризуються пухлинними ущільненнями в тканинах грудей, що мають чіткі межі, не спаяні з соском і шкірою. Такі ущільнення можуть виявлятися самою жінкою під час самообстеження залоз.
У передменструальний період ущільнення та вся молочна залоза стають болючими, напруженими, збільшуються у розмірах через набряк. Біль може іррадіювати у плече чи лопатку. Після спадання передменструального набряку вузли стають безболісними. Іноді при вузловій мастопатії немає ніяких хворобливих відчуттів, і тоді вузол залозі стає випадковою знахідкою.
Для вузлової мастопатії характерний негативний симптом Кеніга – неможливість пропальпувати вузли молочної залози в лежачому положенні. Регіонарні лімфатичні вузли при вузловій мастопатії не збільшені. При вузловій формі мастопатії може спостерігатися виділення з сосків окремих крапель при натисканні або досить прозорого, жовтувато-коричневого або кров’янистого вмісту.
Діагностика
Схожість проявів вузлової мастопатії та раку молочної залози диктує необхідність ретельного обстеження у мамолога з використанням клінічних, рентгенологічних, ехографічних, цитологічних, морфологічних методів.
При вузловій мастопатії пальпаторно у молочній залозі визначається один або кілька вогнищ ущільнення з чіткими межами. Ущільнення можуть мати зернисту, дольчасту або гладку поверхню (при кісті молочної залози). В останньому випадку при натисканні на вузлик відчувається хист, характерний для рідинного утворення. При внутрішньопротоковій локалізації змін натискання на навколососковий супроводжується виділенням рідини різної консистенції та забарвлення.
При оглядовій мамографії на рентгенограмах можуть виявлятись ділянки інтенсивного однорідного затемнення, овальні тіні кіст, кальцифікати, фіброзні тяжі. Поєднання різних форм вузлової мастопатії дає строкату рентгенологічну картину («місячний рельєф»), що характеризується перебудовою структури залози, множинними ділянками затемнень та просвітлень різної величини та форми, наявністю тяжів сполучної тканини, окремих тіней фіброаденом та кіст.
При виявленні кісти молочної залози проводиться її пункція з цитологічним дослідженням вмісту, потім пневмокістографія. За допомогою пневмокістографії здійснюється контроль повноти спорожнення освіти, виявлення внутрішньокістозних гіперпластичних та пухлинних утворень. У разі підозри на внутрішньопротокові зміни показано проведення дуктографії. При контрастуванні проток визначається їх деформація та розширення, відкладення солей кальцію, кістозні порожнини. УЗД молочних залоз з допплерографією дозволяє судити про локалізації, розміри, васкуляризацію освіти в молочній залозі, а також про його структуру (вузлову, кістозну).
Проведення пункційної біопсії молочної залози з цитологічним дослідженням клітинного матеріалу необхідне виключення онкопатології та вибору тактики лікування вузлової мастопатії. Додатково при вузловій мастопатії показано дослідження рівня прогестерону та естрогенів, гормонів щитовидної залози, печінкових ферментів, проведення УЗД малого тазу та консультації гінеколога-ендокринолога. Виявлення фіброаденоми вимагає проведення консультації онколога-маммолога.
Лікування вузлової мастопатії
Консервативне лікування при вузловій мастопатії застосовується лише усунення гормонального дисбалансу, фонових гінекологічних, ендокринних та інших. захворювань. Основним методом лікування вузлової мастопатії служить хірургічне втручання, характер та обсяг якого залежить від форми захворювання. При кісті молочної залози проводиться пункційне видалення вмісту та склерозування кісти. У разі рецидиву виконується енуклеація кісти молочної залози.
Виявлення фіброаденоми є основою для секторальної резекції молочної залози – видалення пухлини та частини залози. Абсолютними показаннями до оперативного лікування є спірні щодо доброякісності дані біопсії, швидке збільшення вузлів у розмірах. При множинних кістах або вузлах може знадобитися проведення радикальної резекції молочної залози або підшкірної мастектомії з наступною маммопластикою.
Профілактика вузлової мастопатії
У питанні профілактики вузлової мастопатії принципово розуміння важливості самообстеження та профілактичних оглядів мамолога, своєчасного лікування ендокринних та запальних захворювань, проходження скринінгових досліджень (мамографії, УЗД молочних залоз).
Важливими моментами є виключення провокуючих факторів, дотримання дієти (обмеження продуктів, що містять кофеїн, збільшення споживання рослинної клітковини), фізична активність.
Оскільки розвитку вузлової мастопатії передують дифузні зміни в залозі, необхідна рання та повна терапія початкових форм мастопатії.