Пацієнтам, з віддаленим апендиксом, практично втричі частіше діагностують розвиток хвороби Паркінсона (також відомого як надзвичайно зворушливий параліч).

Такі результати показали дослідження американських вчених. Фахівці проаналізували електронні записи 62,2 мільйона пацієнтів.

Цей експеримент є найбільшим в історії дослідженням, що стосується вивчення взаємозв’язку між кишечником та розладом нервної системи.

Головний автор дослідження, лікар з університетської клініки Клівленда Мохамед Шеріфф зазначив, що нещодавнє вивчення причин хвороби Паркінсона зосереджено на альфа-синуклеїні — білку шлунково-кишкового тракту. Саме тому вчені зі всього світу вивчають шлунок і кишечник, зокрема апендикс, щоб знайти причини розвитку трепетного паралічу.

Попередні експерименти, пов’язані з вивченням взаємозв’язку апендикса та хвороби Паркінсона показали досить суперечливі результати. У зв’язку з цим, команда Шеріффа вирішила проаналізувати медичні записи більше ніж 62 мільйонів пацієнтів і визначити процент у яких діагностували хворобу Паркінсона принаймні через 6 місяців після видалення апендикса.

Серед 488 000 190 пацієнтів з віддаленим апендиксом у 4470 пізніше діагностували хворобу Паркінсона — тобто у 0,92% пацієнтів почала розвиватися хвороба після видалення апендикса.

Тоді як в інших 61,7 мільйона пацієнтів, яким не удаляли апендиксу, хворобу діагностували у 177 000 230 випадках — тобто 0, 29%.

Ці цифри свідчать про те, що ймовірність розвитку хвороби Паркінсона у пацієнтів з віддаленим апендиксом утричі вища ніж у людей, яким його не удаляли.

Також цікаво, що рівні ризику були однаковими незалежно від віку та раси.

Проте науковці кажуть — для підтвердження результатів взаємозв’язку потрібні ще додаткові дослідження.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Всі матеріали розміщенні на сайті, виключно, для ознайомлення!