Виразковий стоматит

Виразковий стоматит – це запальне захворювання порожнини рота, що супроводжується осередковою деструкцією слизової оболонки. Виразковий стоматит проявляється набряком і гіперемією слизової порожнини рота, на тлі яких утворюються поодинокі або множинні виразки, що кровоточать і хворобливі, покриті нальотом. Виразковий процес супроводжується галітозом, лихоманкою, регіонарним лімфаденітом. Діагностика виразкового стоматиту включає проведення стоматологічного огляду, дослідження зіскрібку слизової оболонки. Лікування виразкового стоматиту полягає у місцевій обробці виразок та порожнини рота анестетиками, антимікробними препаратами та протеолітичними ферментами; при необхідності показаний прийом антибіотиків, антигістамінних засобів, полівітамінів.

Виразковий стоматит – запальний процес, що протікає з порушенням цілісності всіх шарів слизової оболонки ротової порожнини та утворенням виразкових дефектів. Виразковий стоматит є найбільш важким різновидом стоматиту, оскільки викликає глибокі пошкодження слизової оболонки ротової порожнини та завдає великих страждань пацієнту. Залежно від зони ураження (мова, ясна, щоки, губи) розрізняють виразковий глосит, виразковий гінгівіт, виразковий палатініт, виразковий хейліт.

Найбільш часто виразковий стоматит розвивається у дітей віком від 6 місяців до 3-х років, а також у пацієнтів похилого віку. Виразково-некротичний стоматит хворіють переважно молоді чоловіки.

Виразковий стоматит найчастіше є самостійним захворюванням, але може розвиватися вдруге, на тлі наявної патології внутрішніх органів (симптоматичний виразковий стоматит). У основі розвитку виразкового стоматиту лежать певні місцеві реакції імунної системи різні подразники. Причиною виразкового стоматиту можуть стати такі фактори, що безпосередньо впливають на слизову оболонку порожнини рота:

1. Травматичні. До розвитку виразкового стоматиту можуть призвести мікротравми, отримані при порушенні техніки стоматологічних маніпуляцій під час лікування та протезування зубів, внаслідок неправильного припасування протезів, використання біологічно несумісних матеріалів.
2. Інфекційні. У багатьох випадках виразковий стоматит має інфекційну природу. Наприклад, виразково-некротичний стоматит Венсана («окопний рот») викликається симбіозом умовно-патогенних бактерій – фузіформної палички та спірохети Венсана, що зустрічаються в порожнині рота та за особливих умов, що провокують гострий ерозивно-виразковий процес з некрозом м’яких тканин.
3. Хімічні. Використання зубних паст, що містять сульфат лауриловий натрію, призводить до висушування слизової оболонки порожнини рота і підвищує її чутливість до різних подразників.
4. Термічні. Вживання занадто гарячих напоїв, опіки порожнини рота ушкоджують слизову оболонку, викликаючи утворення виразково-ерозивних дефектів.

Фактори ризику

Розвитку виразкового стоматиту сприяють місцеві фонові процеси:

Істотна роль етіопатогенезі відводиться загальним захворюванням, стану імунної реактивності. Несформованість дитячого імунітету робить дітей раннього віку найбільше схильними до розвитку виразкового стоматиту. Виразковий стоматит частіше зустрічається у пацієнтів із:

• захворюваннями ШКТ (виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічним ентеритом);
• серцево-судинною патологією;
• хворобами крові (лейкозом);
• алергічними та інфекційними захворюваннями (скарлатиною, грипом, кір);
• імунодефіцитами;
• порушення обміну речовин;

• гіповітамінозом, особливо недоліком вітамінів C, P та групи B;

• неповноцінним та неякісним харчуванням;
• несприятливимисанітарно-гігієнічними та соціально-побутовими умовами життя.

Початкові симптоми виразкового стоматиту нагадують прояви катаральної форми та характеризуються почервонінням, набряклістю, печінням у ділянці ясенного краю та міжзубних сосочків з поступовим поширенням процесу на сусідні ділянки. Через 2-3 дні на яснах, щоках і під язиком утворюються поодинокі, досить болючі округлі виразки, вкриті біло-сірим нальотом. Спостерігаються гіперсалівація, галітоз, підвищення температури тіла до субфебрильних значень, загальне нездужання. Різкий біль ускладнює прийом їжі та мовлення хворого.

Виразковий стоматит може перейти у хронічну форму з нерезко вираженими симптомами та незначними болями. Хронічний виразковий стоматит може призводити до різних ускладнень (риніту, середнього отиту, гастроентериту, плевриту, ендокардиту) і спричиняє втрату зубів.

Стоматит Венсана

При виразково-некротичному стоматиті Венсана розвивається тяжче ураження всієї слизової оболонки ротової порожнини зі швидким наростанням запального процесу і некротичних змін. Формуються множинні виразки з нерівними краями, покриті сіро-зеленим нальотом і оточені набряклою, без ущільнень, тканиною малинового кольору. Виразковий процес може перейти на язик і небо Виразки здатні зливатись і проникати вглиб тканини, утворюючи великі глибокі осередки. При видаленні некротичних мас виразка слизова оболонка кровоточить. Будь-які рухи язика, губ і щік дуже болючі. Характерний гнильний запах з рота, смердюча густа рясна слина. При тяжкому перебігу виразкового стоматиту може спостерігатися припухлість щік.

Регіонарні лімфовузли ущільнені, збільшені та різко болючі; температура тіла може підвищуватись до фебрильної. Стан хворого погіршується: він стає неспокійним, втрачає апетит, сон. Тривалість гострого періоду виразкового стоматиту коливається від 10 до 15 днів. Некротичний процес може поглиблюватися з оголенням кістки піднебіння та щелепи, ускладнюватися розвитком остеомієліту.

Діагноз виразкового стоматиту встановлюється стоматологом на підставі скарг пацієнта та даних візуального огляду ротової порожнини. У ході стоматологічного обстеження оцінюються гігієнічні індекси, розташування та зовнішній вигляд виразок, виявляються місцеві дратівливі фактори. Важливу діагностичну роль відіграє цитологічне, мікробіологічне, ПЛР-дослідження зіскоб зі слизової оболонки.

Так як виразковий стоматит може бути симптомом інших захворювань, додатково можуть проводитися клінічний, біохімічний аналізи крові, визначення цукру крові, імунного статусу. При необхідності хворим на виразковий стоматит рекомендуються консультації гастроентеролога, гематолога, кардіолога, ендокринолога, алерголога-імунолога та ін.

У лікуванні виразкового стоматиту важливо не лише усунути симптоми захворювання, але й усунути першопричину, що сприяє його розвитку. Рекомендовано рясне питво, щадна недратівлива їжа. При легкій формі виразкового стоматиту достатньо місцевого лікування, при тяжкій – додається системна терапія.

• Стоматологічне лікування. Під місцевою аплікаційною анестезією виконується професійна гігієна порожнини рота, зняття зубного каменю та нальоту, зішліфування гострих країв зубів. Після стихання гострих запальних явищ показано системну санацію порожнини рота, екстракцію зруйнованих зубів, лікування карієсу та захворювань пародонту, повторне раціональне протезування.
• Місцева обробка. Порожнина рота зрошується теплими низьковідсотковими розчинами перекису водню, фурациліну, хлоргексидину, калію перманганату і відварами трав; призначаються аплікації гелю з метронідазолом на уражені ділянки. Для очищення виразкової поверхні від некротичних мас застосовуються протеолітичні ферменти – трипсин, дезоксирибонуклеаза. Прискоренню епітелізації сприяє використання регенеруючих мазей, олії обліпихи та шипшини.
• Загальна медикаментозна терапія. Включає дезінтоксикаційну та антибактеріальну терапію, прийом антигістамінних препаратів, полівітамінів.
• Фізіотерапія. На процес лікування виразкового стоматиту сприятливо впливають фізіопроцедури – УФО, ультразвук.

При своєчасному інтенсивному лікуванні виразкові осередки закриваються протягом 6-8 днів; у разі хронічної форми потрібна триваліша терапія та диспансерне спостереження у пародонтолога протягом 1 року.

Прогноз виразкового стоматиту сприятливий, проте багато в чому залежить від форми та тяжкості захворювання. Своєчасне грамотне лікування виразкового стоматиту призводить до одужання; у запущених випадках процес набуває хронічного рецидивуючого перебігу, провокує розвиток пародонтиту та пародонтозу. Результатом виразково-некротичного стоматиту може бути рубцювання ясен з оголенням шийки та частини кореня зуба.

Профілактика виразкового стоматиту полягають у дотриманні гігієни ротової порожнини; лікування хронічних інфекційних, шлунково-кишкових та серцево-судинних захворювань; правильне припасування зубних протезів, відмову від куріння та вживання алкоголю, зміцнення імунітету.