ВКЛЮЧЕННЯ ВІРУСНІ

Включення вірусні (вірусні включення, тільця включень) — це специфічні внутрішньоклітинні структури, поява яких зумовлена укоріненням, реплікацією (розмноженням) та збиранням вірусів у клітинах макроорганізму.

Природа та склад вірусних включень

Вірусні включення зазвичай є «фабриками», всередині яких відбуваються ключові етапи життєвого циклу вірусу. За своїм хімічним складом вони можуть містити:

• Вірусні нуклеїнові кислоти (ДНК або РНК).
• Синтезовані вірусні білки та капсиди.
• Залишки зруйнованих клітинних структур (білки цитоскелета, мембрани органел).
• Накопичення зрілих віріонів, готових до виходу з клітини.

Класифікація та топографія

Залежно від виду вірусу та особливостей його реплікації, тільця включень локалізуються в різних компартментах клітини, що допомагає патоморфологам точно ідентифікувати збудника під мікроскопом.

1. Внутрішньоядерні включення

Формуються переважно ДНК-вмісними вірусами, чия реплікація тісно пов’язана з генетичним апаратом клітини-господаря.

• Приклади:
  • Герпесвіруси (HSV): утворюють великі еозинофільні включення, відомі як тільця Коудрі типу А (Cowdry type A inclusions).
  • Цитомегаловірус (CMV): викликає характерне збільшення ядра з гігантським включенням, що надає клітині патогномонічного вигляду «совиного ока».

2. Внутрішньоцитоплазматичні включення

Характерні для більшості РНК-вмісних вірусів, які проходять цикл збирання у цитоплазмі клітини, а також для деяких великих ДНК-вірусів (наприклад, вірусів віспи).

• Приклади:
  • Вірус сказу: утворює в цитоплазмі нейронів (особливо в клітинах Пуркіньє мозочка та амонового рогу гіпокампа) специфічні оксифільні структури — тільця Негрі. Їхнє виявлення є абсолютним посмертним підтвердженням діагнозу.
  • Віруси віспи: формують цитоплазматичні включення, відомі як тільця Гварнієрі.
  • Вірус кору: унікальний тим, що здатний утворювати як внутрішньоядерні, так і внутрішньоцитоплазматичні включення одночасно.

Клінічне та діагностичне значення

Виявлення вірусних включень у мазках, біоптатах або автопсійному матеріалі є класичним методом експрес-діагностики багатьох інфекційних хвороб.

• Цитологічний метод: Дозволяє виявити специфічні зміни клітин задовго до отримання результатів бактеріологічного чи ПЛР-дослідження. Наприклад, мазок за Тцанком (Tzanck smear) при герпетичній інфекції виявляє гігантські багатоядерні клітини з включеннями Коудрі.
• Гістопатологія: Дослідження біоптатів тканин допомагає оцінити ступінь пошкодження органів (наприклад, при цитомегаловірусному гепатиті чи пневмонії у пацієнтів з імунодефіцитом).

Сучасні методи молекулярної біології, такі як імуногістохімія (ІГХ) та флуоресцентна мікроскопія, дозволяють не просто візуалізувати включення, а й точно фарбувати специфічні вірусні антигени всередині них, що підвищує точність діагностики до 100%.