Щ

ЩІЛИНА ПЕРЕДДВЕР’Я (RIMA VESTIBULI) – простір між переддвер’ям гортані та її середньою частиною, обмежений переддверними складками.

ЩЕЛЕПНО-ПІД’ЯЗИКОВА БОРОЗНА (SULCUS MYLOHYOIDEUS) – лінійне заглиблення на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи, в якому проходять судини і нерви.

ЩЕРБАКА (А. Е. ЩЕРБАК) ГЕНЕРАЛІЗОВАНА РЕАКЦІЯ – зміни діяльності внутрішніх органів, судинного тонусу, біоелектричної активності м’язів і головного мозку, які виникають при гальванізації або лікарському електрофорезі.

ЩЕРБАКА (А. Е. ЩЕРБАК) ІОННИЙ РЕФЛЕКС – при дії на шкіру лівого плеча гальванічним струмом і введенні за його допомогою іонів лікарських речовин спостерігається зміна функціонального стану серця і легенів.

ЩЕРБАКА (А. Е. ЩЕРБАК) ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЙНИЙ РЕФЛЕКС – після занурення рук досліджуваного у воду з температурою 32° і поступовому її нагріванні до температури 42° спостерігається підвищення ректальної температури на 0,5°; ознака…

ЩИКОЛОТКА ЛАТЕРАЛЬНА (MALLEOLUS LATE RALIS) – потовщений кінець малогомілкової кістки.

ЩИКОЛОТКА МЕДІАЛЬНА (MALLEOLUS MEDIALIS) – медіальна частина дистального кінця великогомілкової кістки, яка виступає донизу у вигляді товстого відростка.

ЩИПКА СИМПТОМ – (Гехта симптом AF Hecht, 1876-1938, австрійський педіатр; син.: симптом Мозера) – поява дрібних геморагій на місці щипка шкіри при ламкості кровоносних судин.

ЩИПЦІ МЕДИЧНІ – медичні інструменти, що призначені для стискування, захоплювання, відкусування, утримання і переміщення органів та тканин, різних матеріалів і предметів медичного призначення при проведенні лікувально-діагностичних маніпуляцій.

Щитоподібна залоза (Glandula thyreoidea) — це непарна залоза внутрішньої секреції, яка розташована в передній частині шиї, попереду і по боках від трахеї. Вона має підковоподібну форму, де вигнута частина спрямована…

ЩАВЕЛЬ КИСЛИЙ (RUMES ACE TOSA L.) – багаторічна рослина з родини гречкових, заввишки 30– 100 см. Корінь має мичкуватий; стебло – прямостояче; листя – чергові, стрілоподібні, соковиті, кислі. Квітки –…

ЩЕЛЕПНО-ЖУВАЛЬНА ДІЛЯНКА – див.: Підскронева ділянка.

ЩЕЛЕПНИЙ – такий, що стосується щелепи.

ЩЕЛЕПИ – кістки, що виконують функцію захоплення і подрібнення їжі; входять до складу мовленнєвого апарату; верхня і нижня щелепи – най більші кістки лицьового черепа, утворюють разом з виличними кістками…

ЩЕЛЕПА НИЖНЯ (MANDIBULA) – велика непарна кістка лицьового черепа, яка складається з двох симетричних половин; у цілому нагадує підкову, кінці якої підняті. У ній розрізняють тіло і дві галузки, які…

ЩЕЛЕПА ВЕРХНЯ (MAXILLA) – парна кістка лицьового черепа, яка бере участь в утворенні стінок порожнини носа, очних ямок, нижньоскроневої і крилопіднебінної ямок; сполучається з усіма кістками лиця, з гратчастою, лобною…

ЩАВЛЕВО-ЯНТАРНА КИСЛОТА – НООС–СН2–С(СООН)Н–СО–СООН; 1-оксо-1,2,3-пропантрикарбонова кислота; Щ.-я. к. є метаболітом циклу трикарбонових кислот і проміжним ланцюгом в перетворенні ізолимонної кислоти в α-кетоглутарову кислоту; відіграє важливу роль в окисних процесах, поряд…

ЩАВЛЕВО-ОЦТОВА КИСЛОТА – НООС–С(ОН)=СН–СООН; органічна дикарбонова кетокислота; молекулярна маса 132,07; Щ.-о. к. бере участь у першій реакції циклу трикарбонових кислот, коли з неї та активованої оцтової кислоти (ацетил КоА) утворюється…

ЩАВЛЕВА КИСЛОТА – НООС–СООН; дикарбонова кислота, найпрості ша двоосновна органічна кислота; молекулярна маса 90,0; в організмі людини та тварин утворюється як кінцевий продукт окисного дезамінування амінокислоти гліцину; Щ. к. і…

ЩАВЕЛЬ КІНСЬКИЙ (RUMEX CONVERTUS L.) – багаторічна трав’яниста рослина, з високим товстим прямостоячим стеблом і великими гіллястими коренями. На стеблах добре виражені розтруби. Нижні листки широкі, довгасто-трикутні, на довгих черешках;…