Головна / Невідкладні стани / Алкогольна кома

Алкогольна кома

Визначення

Це важке отруєння етиловим спиртом, що супроводжується втратою реакції на зовнішні подразники, пригніченням дихальних, нервових центрів, порушенням терморегуляції. Розвивається при концентрації етанолу в крові 3 г/л і вище, смерть”— при концентрації від 5–6 г/л і вище.

Діагностика

Клінічні ознаки:
1) токсигенна стадія”— алкогольна кома (поверхнева або глибока, ускладнена або неускладнена), порушення дихання та гемодинаміки;
2) соматогенна стадія” — психоневрологічні розлади, запальні ураження органів дихання, синдром позиційного здавлення; наявність специфічного запаху з рота або дані, що свідчать про вживання алкоголю.


Особливостями перебігу алкогольної коми є:
1) порушення зору;
2) непостійність неврологічної симптоматики: гра зіниць, «плаваючі» очні яблука, транзиторна анізокорія; іноді тризм жувальної мускулатури, міофібриляції в ділянці грудної клітки та шиї;
3) зниження температури тіла. Порушення дихання частіше обумовлені обтураційно-аспіраційними ускладненнями (аспірація блювотними масами, бронхорея, гіперсалівація, ларинго-бронхо спазм). Центральний тип порушення дихання характерний для глибокої алкогольної коми та є головною причиною смерті на догоспітальному етапі.


Лабораторна діагностика:
1) визначення етилового алкоголю у крові та сечі 2″рази з інтервалом 1 год. (шкіру в місці введення голки заборонено обробляти етиловим спиртом);
2) аналіз крові загальний (лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули ліворуч, підвищення рівня гематокриту);
3) аналіз сечі загальний (помірна протеїнурія з лейкоцитурією);

4) біохімічні дослідження (білірубін, білок, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти);
5) інструментальні (ЕКГ, Ro-гра фія органів грудної клітки);
6) за необхідності: УЗД ОЧП, ЕГДС, ФБС, КТ і МРТ головного мозку.
Попередній діагноз алкогольної коми має бути встановлений лише після проведення диференційної діагностики з комами іншої етіології.


Основні принципи невідкладної допомоги

1. Забезпечення адекватного зовнішнього дихання та гемодинаміки:

  • відновити прохідність дихальних шляхів, санація трахеобронхіального дерева за аспірації;
  • інгаляція кисню через маску або носовий катетер у разі гіпоксемії;
  • ШВЛ через маску чи інтубаційну трубку у разі вираженої гіповентиляції;
  • серцево-легенева реанімація у разі раптової зупинки кровообігу;
  • перевертання хворого кожні 30–40 хв. з метою профілактики синдрому позиційного стискання.

2. Видалення алкоголю, що не всмоктався: зондове промивання шлунка великим об’ємом води кімнатної температури (10–12 л), ввести ентеросорбент (ентеросгель по 15 г тричі на добу або активоване вугілля 1–2 г/кг/добу), за відсутності кашльового рефлексу після промивання шлунка виконати інтубацію трахеї; за відсутності свідомості зондове промивання шлунка можливе лише після інтубації трахеї).

3. Виведення токсинів, що всмокталися шляхом ентерального та парентерального водного навантаження сольовими р-нами, глюкозою, плазмозамінниками з подальшою стимуляцією діурезу салуретиками: маннітол 1–1,5 г/кг в/в крапельно, а потім фуросемід 40–80 мг в/в струминно з попереднім уведенням катетера в сечовий міхур.

4. Прискорення метаболізму алкоголю і відновлення функцій центральної нервової системи (ЦНС):

  • гіпохлорит натрію 0,06% 400 мл в/в крапельно зі швидкістю 40–60 крап./хв.;
  • глюкоза 500 мл 20% р-ну з 20 ОД інсуліну короткої дії та комплексом вітамінів (вітаміну В1 3–5 мл 5% р-ну в/в струминно перед введенням глюкози, нікотинова кислота 3–5 мл 1% р-ну в/в струминно повільно, аскорбінова кислота 5–10 мл 4% р-ну в/в струминно);
  • натрію тіосульфат 20–40 мл 30% р-ну в/в струминно;
  • пірацетам 20 мл 20% р-ну в 500 мл 0,9% р-ну NaCl або 5% р-ну глюкози в/в крапельно.
  • 5. Гідрокарбонат натрію 300–500 мл 4% р-ну в/в крапельно з метою корекції ацидозу.

6. Атропін 0,7–1,0 мл 0,1% р-ну на 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно за гіперсалівації.

7. Антибактеріальна терапія на ранніх етапах у разі аспіраційних ускладнень:

  • цефоперазон/сульбактам 2–4 г/добу на 10–20 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно з інтервалом 12 год. + метронідазол 100 мл (500 мг) в/в крапельно кожні 8 год. або
  • кліндаміцин 600 мг на 100 мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно повільно кожні 8 год.