Будова кiсток передплiччя та кистi

Скелет передплiччя складають дві довгі кістки: лiктьової та променевої. Вивчають їх у стандартному анатомічному положеннi, у якому вони розташованi при опущенiй донизу верхнiй кiнцiвцi з долонею, повернутою вперед. При цьому ліктьова кiстка розташована відносно тулуба присередньо, а променева –збоку.

На переднiй поверхнi ближчого стовщеного наростка лiктьової кiстки (ulna) розташована блокова вирiзка (incisura trochlearis), за допомогою якої лiктьова кiстка з’єднується з плечовою (мал. 56). Вище вiд вирiзки розмiщується лiктьовий вiдросток (olecranon), а нижче – вiнцевий вiдросток (processus coronoideus). На бічній поверхнi верхнього кiнця лiктьової кiстки є променева вирiзка (incisura radialis) для з’єднання з головкою променевої кiстки. Пiд вiнцевим вiдростком є горбистiсть лiктьової кiстки (tuberositas ulnae), до якої прикрiплюється плечовий м’яз.

Середню частину лiктьової кiстки займає тiло (corpus ulnae), що нагадує видовжену тригранну призму. На ньому видiляють передню, задню та присередню поверхнi (facies anterior, posterior et medialis), а мiж ними – переднiй, заднiй та мiжкiстковий краї (margo anterior, posterior et interosseus). Дальший наросток лiктьової кiстки закiнчується головкою (caput ulnae), на якiй розрiзняють суглобовий обвiд (circumferentia articularis), що займає бiчну поверхню головки i з’єднується з променевою кiсткою, і нижню поверхню. Ближче до середини головка лiктьової кiстки переходить у шилоподiбний вiдросток (processus styloideus). Щоб вiдрiзнити праву кiстку вiд лiвої, слiд пам’ятати, що променева вирiзка i мiжкiстковий край оберненi назовнi, лiктьовий вiдросток – угору i назад, а вiнцевий – уперед.

Променева кістка (radius) на ближчому наростку має головку (caput radii), в центральнiй частинi її розмiщується суглобова ямка (fovea articularis) для з’єднання з плечовою кiсткою (мал. 57) По бічнiй поверхнi головки проходить суглобовий обвiд (circumferentia articularis), за допомогою якого променева кiстка з’єднується з лiктьовою. Пiд головкою є шийка (collum radii), яка поступово переходить у тiло променевої кiстки.

Тiло променевої кiстки (corpus radii) вигнуте i має передню, задню та бічну поверхнi (facies anterior, posterior et lateralis), що роздiляються переднiм, заднiм i мiжкiстковим краями (margo anterior, posterior et interosseus). Нижче від шийки спереду i ближче до середини розташована горбистiсть променевої кiстки (tuberositas radii), до якої прикрiплюється двоголовий м’яз плеча.

Дальший наросток променевої кiстки стовщений i розширений у лобовій площинi. Його бічна частина, продовжуючись, переходить у шилоподiбний вiдросток (processus styloideus), а на присередній поверхнi є вирiзка ліктьової кістки (incisura ulnaris), за допомогою якої променева кiстка з’єднується з лiктьовою. Дальший наросток закiнчується зап’ястковою суглобовою поверхнею (facies articularis carpea), що з’єднується з кiстками зап’ястка.

Відміна правої променевої кiстки вiд лівої полягає у наступному – ближчий наросток кістки тонший, нiж нижнiй, передня поверхня ввігнута, мiжкiстковий край обернений досередини, а шилоподiбний вiдросток розмiщується на бічному краї дальшого наростка. На заднiй поверхнi дальшого наростка променевої кiстки є гребенi та борозни, тодi як передня поверхня гладенька.

Скелет кистi (ossa manus), складається із зап’ястка (carpus), п’ястка (metacarpus) i фаланг пальцiв (phalangеs digitorum) (мал. 58).

Кістки зап’ястка (ossa carpi)містять у собі вiсiм невеликих за розмiром і рiзних за формою кiсток, що розмiщенi в два ряди, по чотири кiстки в кожному. До верхнього ряду входять (починаючи з бічного краю): човноподiбна (os scaphoideum), пiвмiсяцева (os lunatum), тригранна (оs triquetrum) i горохоподiбна (os pisiforme) кiстки. Розгляньте нижнiй ряд кiсток зап’ястка, починаючи з бічного краю: кiстка-трапецiя (os trapezium), трапецiєподiбна (os trapezoideum), головчаста (os capitatum), гачкувата (os hamatum) кiстки.

П’ясткової кiстки (ossa metacarpi) – п’ять коротких трубчастих кісток, кожна з яких має основу (basis), тiло (corpus) та головку (caput), суглобова поверхня якої з’єднується з проксимальною фалангою.

Кiстки пальцiв (ossa digitorum). Кожен палець, крiм першого, має три фаланги: проксимальну (phalanx proхimalis), середню (phalanx media), кінцеву (phalanx distalis). Перший палець має двi фаланги: ближчу і кiнцеву. Кожна з фаланг – невелика трубчаста кiстка, що теж складається з основи, тiла і головки (на проксимальній та середнiй фалангах). Кінцева фаланга має горбистiсть кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).