Анатомія

Фасцiї живота (fascia abdominis). Їх поділяють на нутрощеву, заочеревинну і пристінкову фасції живота.
1) Нутрощева фасцiя живота (fascia abdominis visceralis) покриває деякі органи черевної порожнини й утворює для них підсерозний прошарок.
2) Пристінкова фасцiя живота (fascia abdominis parietalis) розташовується на стінках черевної порожнини як із середини так із зовні.залежно від того, що саме вона покриває , виділяють її частини: попереково-клубову, поперечну та обгортальну фасцію живота.

М’язи живота (mm. Abdominis) утворюють стiнки черевної порожнини, заповнюючи промiжок мiж грудною клiткою і тазом. М’язи живота розташовані на переднiй, бiчній та заднiй стінках живота. Серед м’язiв живота виділяють: прямий м’яз живота, пiрамiдний м’яз, зовнiшнiй косий м’яз живота, внутрiшнiй косий м’яз живота, поперечний м’яз живота, квадратний м’яз попереку (мал. 91).

Грудна фасція (fascia thoracica) покриває зовні ребра і міжреброві м’язи. Це власна фасцiя грудної клітки. Вона зрощена з ключицею,входить до складу підвушувальних зв’язок грудної залози у жінок i має поверхневий та глибокий листки. У межах ключично-грудного трикутника глибокий листок грудної фасції ущільнений, його виділяють під назвою ключично-грудної фасції (fascia clavipectoralis).

М’язи грудей подiляються на двi групи: 1) поверхневi (гетерохтоннi) м’язи, що належать до верхньої кiнцiвки; вони починаються на кiстках тулуба i прикрiплюються до кiсток грудного пояса i плечової кiстки; 2) глибокi (автохтоннi) – власнi м’язи грудної клітки, що закладаються та розвиваються в дiлянцi грудної клітки.

Ділянка спини обмежена зверху верхніми карковими лініями, знизу – клубовими гребенями, заду – передньо-бічним краєм трапецієподібних м’язів і задніми пахвовими лінями до їх перетину з клубовими гребенями.

Більшість посмугованих скелетних м’язів людини в ембріогенезі розвивається з міотомів спинної (дорсальної) частини середнього зародкового листка мезодерми, що розташована по боках від хорди, і тільки деякі з них (жувальні, мімічні) розвиваються з мезенхіми зябрових дуг.

Головна властивість м’язів – це скоротливість, яка призводить до зміни їх довжини під впливом нервових імпульсів. Під час скорочення м’язів точки початку і точки прикріплення на кістках наближуються одна до одної, довжина м’язів зменшується. Кістки, що з’єднані суглобами функціонують як важелі.

У функцiонуваннi м’язiв допомагає так званий допомiжний аппарат, до якого належать: фасцiї, пiхви сухожилкiв, волокнисті та кістково-волокнисті канали, синовiальнi сумки, блоки м’язiв та сесамоподiбнi кiсточки.

М’яз (musculus) – це орган, побудований з пучкiв посмугованих м’язових волокон, зв’язаних мiж собою пухкою сполучною тканиною, в якiй проходять кровоноснi судини i нерви. М’язова система становить близько 40% маси тіла людини.

Надп’ятковогомiлковий суглоб (articulatio talocruralis) утворений суглобовими поверхнями дальших наростків великогомiлкової та малогомiлкової кiсток i блоком надп’яткової кiстки. Надп’ятковогомiлковий суглоб вiдносять до блокоподiбних…

Колiнний суглоб (articulatio genus) є за будовою складним, утворений суглобовими поверхнями бічного та присереднього виросткiв стегнової кiстки, верхньою суглобовою поверхнею великогомiлкової кiстки…

Скелет гомілки утворюють великогомiлкова i малогомiлкова кiстки. Великогомiлкова кiстка (tibia) – трубчаста кiстка, що має тiло та два наростки. Ближчий наросток розширений…