Фасції грудної клітки

Поверхнева фасцiя (fascia superficialis), починається вiд ключицi, йде вниз, подiляючись на поверхневий та глибокий листки, що охоплюють спереду та ззаду грудну залозу, утворюють при цьому підвішувальні зв’язки грудної залози (ligg. susрensoria mammaria).

Грудна фасція (fascia thoracica) покриває зовні ребра і міжреброві м’язи. Це власна фасцiя грудної клітки. Вона зрощена з ключицею,входить до складу підвушувальних зв’язок грудної залози у жінок i має поверхневий та глибокий листки. У межах ключично-грудного трикутника глибокий листок грудної фасції ущільнений, його виділяють під назвою ключично-грудної фасції (fascia clavipectoralis). Поверхневий листок покриває зовнi великий грудний м’яз. Глибокий листок утворює окремi пiхви для пiдключичного та малого грудного м’язiв.

Поверхневий та глибокий листки зростаються в дельтоподiбно-груднiй боpозні, продовжуючись у дельтоподiбну фасцiю, далі йде уздовж нижнього краю великого грудного м’яза, продовжуючись у пахвову фасцiю та фасцiю переднього зубчастого м’яза. Мiж глибоким листком поверхневої фасцiї та поверхневим листком грудної фасції позаду вiд грудної залози утворюється позадугрудозалозовий простiр, заповнений пухкою сполучною тканиною, завдяки чому грудна залоза рухлива. За наявності злоякiсної пухлини залози її рухливiсть втрачається внаслiдок пророщування ракових клiтин у цей простiр – залоза “припаяна” до великого грудного м’яза. У таких випадках якщо верхню кіцівку піднімають угору залоза рухається за рукою догор.

Внутрiшньогрудна фасцiя (fascia endothoracica), розташована під пристінковою плеврою, вистилає стiнки грудної клiтки зсередини, покриваючи внутрiшнi мiжребровi, пiдребровi м’язи, поперечний м’яз грудної клітки, ребра, верхню поверхню дiафрагми.

Дiафрагма (diaphragma) вiдокремлює грудну порожнину вiд черевної. Складається із сухожилкового центру (centrum tendineum), м’язової частини. На препаратi ви можете розглянути i переконатися, що сухожилковий центр займає центральну частину дiафрагми, тодi як м’язова її частина розташована по периферiї (мал. 90).

М’язова частина дiафрагми має в залежності від початку три частини:

а) поперекова частина (pars lumbalis diaphragmatis) складається з правої та лiвої нiжок (crus dextrum et crus sinistrum).

Початок: тiла I-IV поперекових хребцiв, присередня (lig. arcuatum medianum) та бічна (lig. arcuatumlaterale) дугоподiбнi зв’язки. Присередня дугоподiбна зв’язка відходить вiд тiла I поперекового хребця і прикріплюється до поперечного вiдростка II поперекового хребця. Бічна дугоподiбна зв’язка натягнута між поперечним вiдростком II поперекового хребця та XII ребром;

б) реброва частина діафрагми (pars costalis diaphragmatis).

Починається вiд внутрiшньої поверхнi VII-XII ребер.

в) груднинна частина діафрагми (pars sternalis diaphragmatis).

Починається вiд внутрiшньої поверхнi мечоподiбного вiдростка груднини.

Прикрiплення: м’язові волокна всiх трьох частин з’єднуюються в сухожилковому центрі дiафрагми.

У сухожилковому центрi є отвiр порожнистої вени (for. venae cavae). Стiнка вени зрощується з волокнами сухожилкового центру. Під час скорочення дiафрагми волокна сухожилкового центру розтягують у рiзнi боки стiнки нижньої порожнистої вени, що сприяє кровотоку. Мiж правою та лiвою нiжками поперекової частини дiафрагми розмiщений аортальний розтвір (hiatus aorticus), через який проходять аорта та грудна протока. Розтвір oбмежований серединною дугоподібною зв’язкою (lig. arcuatum medialium), що запобігає стисканню аорти та грудної протоки під час скорочення дiафрагми. Злiва вiд аортального розтвору є стравохiдний розтвiр (hiatus оesophageus), через який проходять стравохiд та правий i лiвий блукаючi нерви. У кожнiй нiжцi поперекової частини дiафрагми у щiлинах мiж м’язовими пучками проходять великий та малий нутрощевi нерви, справа непарна вена, злiва – пiвнепарна вeнa, правий i лiвий симпатичнi стовбури.

Слабкі мicця діафрагми, в яких відсутня м’язова тканина, наступні: a) груднинно-ребровий трикутник (trigonum sternocostale), що розташовується справа і злiва мiж грудниною та ребровою частинами дiафрагми; б) попереково-ребровий трикутник (trigonum lumbocostale), що міститься справа i злiва мiж поперековою та ребровою частинами діафрагми. У дiлянцi трикутникiв розташовані діафрагмальна плевра, внутрiшньогрудна фасцiя, внутрішньочеревна фасцiя, очеревина. Тут можливе утворення діафрагмових гриж, у тому числі і природжених.

Рiвні розташування куполiв дiафрагми: правий купол – IV мiжребер’я справа по правiй середньоключичнiй лiнiї (linea medіoclaviсularis dextra); лiвий купол – V мiжребер’я по лiвiй середньоключичнiй лiнiї (linea medioclaviсularis sinistra). У дiтей дiафрагма розташована вище, у людей похилого вiку – нижче.

Функцiя дiафрагми: утворює стінки грудної та черевної порожнин, є головним дихальним м’язом. Під час скорочення дiафрагма сплощується, опускається на 1-3 см, причому змiщуються донизу переважно її бiчні вiддiли. Мало змiщується сухожилковий центр. Унаслiдок опущення дiафрагми збiльшується об’єм грудної та плевральної порожнин. При цьому тиск (вiд’ємний) у плевральнiй порожнинi падає, що спричиняє розширення легенiв – вiдбувається вдих. Під час розслаблення дiафрагма набуває опуклої форми (видих). Дiафрагма зумовлює “черевний” тип дихання у чоловiкiв та дiтей; у жiнок розширення грудної клiтки вiдбувається, переважно внаслiдок скорочення всiх м’язiв, що пiднiмають ребра, – “грудний” тип дихання. Число скорочень дiафрагми у дорослої людини в нормi – I6 – 20 на 1 хв. Скорочуючись разом iз м’язами черевної стiнки, дiафрагма сприяє випорожненню порожнистих органiв – шлунка, кишок, жовчного міхура, матки пiд час пологiв i т. iн., полiпшує гемодинаміку венозної крові в системі ворітної та нижньої порожнистої вен.