АБСЦЕСИ ПАРАНЕФРАЛЬНІ

АБСЦЕСИ ПАРАНЕФРАЛЬНІ – А., які розміщені в навколонирковій тканині; як правило, розвиваються внаслідок прориву ниркових паренхіматозних абсцесів у паранефральний простір; ускладнюють перебіг пієлонефриту, обструкцію сечовивідних шляхів внаслідок злоякісного росту чи сечокам’яної хвороби; нерідкісно А.П. розвиваються на фоні цукрового діабету; збудниками частіше є аеробні грамнегативні палички або стафілококи; клінічно А.П. проявляються підвищенням температури, однобічними болями в боці або черевній порожнині, часто з дизурією; може пальпуватися об’ємний утвір; нерідкісно спостерігається фебрильна температура та однобічна болючість у боці або череві; у деяких хворих гарячка є єдиним проявом захворювання; інколи спостерігається нудота, блювання та гематурія; при клінічному дослідженні спостерігається лейкоцитоз, піурія, позитивний посів сечі; найбільш інформативним методом діагностики А.П. є комп’ютерна томографія; при оглядовій рентгенографії черевної порожнини в половині випадків виявляються об’ємні утворення, камені, відсутність тіні поперекового м’яза, позакишковий газ у паранефральній ділянці; при рентгенологічному дослідженні грудної клітки приблизно в 50% хворих спостерігаються іпсилатеральна пневмонія, ателектази, плевральний випіт, високе стояння відповідного купола діафрагми; при екскреторній урографії виявляється відсутність або незначна вираженість ниркового рисунка, деформація ниркових чашок, зміщення нирки допереду, однобічна фіксація нирки; А.П. можуть також бути виявлені при ультразвуковому дослідженні.