БРУЦЕЛЬОЗ

БРУЦЕЛЬОЗ – інфекційна хвороба з переважним ураженням опорно-рухового апарату, нервової і статевої систем. Б. належить до зоонозних інфекцій. Збудник Б. – бруцели, дрібні (0,3 – 2,5 мкм) нерухомі бактерії, спор не утворюють, грамвід’ємні, стійкі у зовнішньому середовищі. Зараження людей відбувається аліментарним шляхом (через молоко або молочні продукти) або при контакті з тваринами. В організм людини збудник проникає через шкіру або слизові оболонки і поширюється лімфатичними судинами. При великих дозах вірулентних бруцел швидко може наступити дисемінація збудника. Із крові збудник потрапляє до органів ретикулоендотеліальної системи (печінка, селезінка, кістковий мозок, лімфатичні вузли), в яких формуються вторинні вогнища інфекції. Вони є джерелом тривалої бактеріємії. У результаті розвивається генералізація процесу з утворенням метастазів (специфічних гранульом) переважно в опорно-руховій, нервовій і статевій системах. Розвивається сенсибілізація організму з різними алергічними проявами. Хвороба набуває хронічного перебігу зі зміною загострень і ремісій. Б. відрізняється різноманітністю клінічних проявів, внаслідок чого пропонувалось багато різних його клінічних класифікацій. Прогноз щодо працездатності серйозний, особливо при ураженні ц. н. с.