ДОТИК – процес сприйняття дії фізичних факторів оточуючого середовища з допомогою рецепторів шкіри, опорно-рухового апарату, а також слизових оболонок деяких органів. В основі Д. лежить здатність різних рецепторів реагувати на торкання, тиск, розтягнення, вібрацію, тепло або холод, а також на больові подразники з наступним перетворенням інформації, що надходить, у різних відділах ц. н. с. Інформація від рецепторів Д. надходить по аферентних провідниках у ц. н. с. через медіальну петлю (лемнісковий шлях) і екстралемнісковий шлях у таламус, а потім у соматосенсорну кору великих півкуль. Процес Д. може бути пасивним і активним. Виділяють чотири основних типи дотикових відчуттів: тактильне, теплове, холодове і больове.