ЕМОЦІЙНИЙ СТРЕС – стан яскраво вираженого психоемоційного переживання людиною конфліктних ситуацій, які гостро або тривало обмежують задоволення його соціальних і біологічних потреб. У генезі Е. с. провідна роль належить первинним змінам діяльності ряду структур головного мозку. Е. с. лежить в основі адаптивних фізіологічних реакцій, що дозволяє організмові за рахунок мобілізації резервних можливостей переборювати конфліктні ситуації.