ЕНЦЕФАЛІТ КЛІЩОВИЙ – природно-вогнищева інфекційна хвороба, яка характеризується переважним ураженням ц. н. с. Збудником Е. к. є РНК-вмісний вірус, що належить до роду Flavivirus. Джерелом збудника інфекції є ссавці і птахи. Основним резервуаром вірусу Е. к. в природі і його переносником є іксодові кліщі I. persulcatus i I. ricinus. Розрізняють такі типи вогнищ Е. к.: природні і антропоургічні. Інкубаційний період коливається в межах від 8 до 23 днів, але в більшості випадків – від 10 до 14 днів. В організмі вірус поширюється гематогенним шляхом, але в ц. н. с. може проникати і периневрально. Спостерігаються деструктивні ураження нейронів, які можуть бути наслідком прямої дії вірусу та результатом судинно-мезенхімної реакції. Клінічні прояви характеризуються значним поліморфізмом. При гострому перебігу хвороби розрізняють такі форми Е. к.: гарячкову, яка протікає з симптомами загальної інтоксикації без ознак ураження мозкових оболонок і нервової системи; менінгеальну, при якій провідною ознакою є серозний менінгіт, який інколи поєднується зі слабо вираженими проявами дифузного ураження ц. н. с.; вогнищеві форми – енцефалітичну, геміплегічну, поліомієлітичну, енцефалополіомієлітичну, поліоенцефалітичну, гіперкінетичну.