ЕПІЛЕПСІЯ – хронічне захворювання, яке характеризується повторними судомними і (або) психопатологічними пароксизмами і часто – змінами особи. Для розвитку Е. як захворювання з прогредієнтним перебігом необхідна наявність стабільного вогнища епілептичної активності, яка зумовлена органічним ураженням головного мозку. Серед численних патологічних процесів, що зумовлюють розвиток Е., особливе значення мають процеси, що протікають з формуванням рубця між головним мозком і його оболонками. Е. може розвиватися також при порушеннях мозкового кровообігу, судинних дисплазіях, первинних і метастатичних пухлинах мозку, черепно-мозкових травмах, як наслідок нейрохірургічних операцій.

Ai

Епілепсія – це хронічне нейрологічне захворювання, яке характеризується регулярними епілептичними припадками або судомами. Епілептичні припадки виникають через ненормальну активність нейронів у мозку, що призводить до різкого та непередбачуваного вираження різних симптомів, таких як м’язеві судоми, непередбачувані рухи, зміни свідомості або спричиняються порушеннями сенсорної, психічної або автономної функцій.

Про причини епілепсії відомо, що вони можуть бути різними, включаючи генетичні фактори, травми голови, інфекції мозку, пухлини, аномалії розвитку мозку або структурні аномалії. Іноді причина епілепсії залишається невідомою.

Епілепсія може виявити різні форми та різні види судом. Лікування епілепсії включає в себе призначення антиепілептичних препаратів, які допомагають контролювати епілептичні припадки. В окремих випадках, коли лікування ліками не дає результатів, може розглядатися можливість хірургічного втручання.

Люди з епілепсією можуть призначити спеціаліста-невролога для надання відповідної медичної допомоги і рекомендацій щодо лікування та проживання з цим станом.