ЕРИЗИПЕЛОЇД – інфекційне рожистоподібне захворювання шкіри. Збудник (E. rhusiopathiae) являє собою тонку нерухому паличку, яка за Грамом забарвлюється позитивно; повсюдно розповсюджений; переважно сапрофіт. Хворіють переважно особи, які займаються забоєм худоби та птиці, а також переробкою риби. Збудник проникає в організм через пошкоджену шкіру, інколи з харчовими продуктами. Інкубаційний період триває від кількох годин до кількох діб. Залежно від клінічних проявів розрізняють шкірну форму Е. (припухлість, еритема, печіння, біль, вузлики, пухирці, інколи пухирі); шкірно-суглобову форму Е. (припухлість суглобів, набряк ураженої кінцівки, різка болючість і збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, гарячка); а також атипові форми: ангінозну (яскрава гіперемія м’якого піднебіння, язика, піднебінних дужок і мигдаликів, збільшення шийних лімфатичних вузлів і гарячка); кишкову (болі в животі, блювання, пронос) і генералізовану, при якій уражаються серце, кровоносні судини мозку та інші органи. Діагноз Е. визначається за допомогою клінічної картини та бактеріологічного дослідження. Із матеріалу біопсії або аспірації, взятого із крайової ділянки ураження, а також із папули можна отримати культуру E. rhusiopathiae. Для діагнозу артриту або ендокардиту при Е. необхідно виділити збудник із синовіальної рідини чи крові. Лікування: антибіотикотерапія.